Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини також здійснює контроль за дотриманням законодавства України про усиновлення, має право одержувати в установленому порядку від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування статистичні дані та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань (п. 5 Положення про Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 р. № 367).
2. З метою захисту прав та законних інтересів усиновлених дітей у сім'ях усиновлювачів за місцем проживання усиновленої дитини здійснюється нагляд за умовами її проживання та виховання. Ними законом визначені органи опіки і піклування.
Відповідно до Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р. № 1377, служба у справах неповнолітніх за місцем проживання усиновлювача щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини перевіряє умови її проживання та виховання. За результатами перевірки складається звіт, в якому зазначаються відомості про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, стосунки в родині. Перевірка проводиться із збереженням таємниці усиновлення. Якщо буде виявлено порушення прав дитини, служба у справах неповнолітніх протягом місяця вживає заходів до усунення порушення та у разі потреби звертається з клопотанням до суду про скасування усиновлення.
3. Облік дітей — громадян України, які усиновлені іноземцями, та здійснення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку нагляд за додержанням їх прав за дорученням Міністерства закордонних справ України веде консул (ст. 31 Консульського статуту України, затв. Указом Президента України від 02.04.94 р. № 127/94). Їх особливості визначені Правилами ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей — громадян України, які всиновлені іноземцями, затв. наказом Міністра закордонних справ України від 29.11.99 р. № 207-а, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 22.12.99 р. за № 904/4197.
4. Нагляд за дотриманням прав усиновленого стосується дитини і, відповідно, обмежується моментом досягнення нею повноліття.
Стаття 236. Недійсність усиновлення
1. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
2. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
3. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
4. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220–222 цього Кодексу.
5. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.