До суду було подано позов про скасування усиновлення. У позовній заяві вказувалось на те, що протягом перебування у шлюбі із відповідачкою ним була усиновлена дитина відповідачки, він був записаний батьком дитини із внесенням змін до актового запису про народження дитини. Однак через п'ять років перебування у шлюбі, сім'я розпалась, відповідачка не дозволяє спілкуватися з дитиною, до того ж син сам не бажав зустрічатися та спілкуватися з позивачем. Не бажаючи нашкодити морально-психічному стану дитини позивач не вчиняв дії всупереч волі усиновленого, внаслідок чого вже протягом шести років позивачеві невідома доля дитини та місце його перебування. Посилаючись на те, що стосунки батька і сина не склалися не з вини позивача і виконувати свої батьківські обов'язки та використовувати батьківські права щодо усиновленого він не мав можливості, позивач просив скасувати усиновлення.
Рішення місцевого суду позов було задоволено. Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого суду та відмовив у задоволенні позову з наступних підстав. Зважаючи на ст. 60 ЦПК України позивач не довів, що між ним, як усиновлювачем, та дитиною, незалежно від волі усиновлювача склалися стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що мати усиновлюваного перешкоджала позивачеві спілкуватися з дитиною, або що позивач звертався до органів опіки та піклування з приводу вирішення питань щодо участі у вихованні усиновлюваного, спілкуванні з ним. Навпаки, в позовній заяві позивач зазначив, що протягом шести років він не спілкувався з дитиною і ніяким чином не намагався змінити цю ситуацію.
3. Розгляд справ про скасування усиновлення проводиться судом у порядку позовного провадження за участю органів опіки та піклування за правилами, встановленими ЦПК України. Орган опіки та піклування зобов'язаний провести обстеження умов життя усиновленої дитини і надати суду відповідний акт та заснований на ньому висновок по справі.
Виходячи з положень сімейного законодавства та міжнародно-правових актів для вирішення справи необхідним є отримання згоди дитини на скасування усиновлення, яка повинна бути надана у формі, яка б відповідала віку, стану здоров'я, інтелектуального розвитку дитини тощо.
Позовна давність щодо вимоги про скасування усиновлення не встановлена.
4. Скасування усиновлення щодо повнолітньої особи визначається у залежності від моменту здійснення усиновлення (до чи після досягнення повноліття). Якщо усиновлення мало місце до досягнення особою повноліття, то його скасувати за загальним правилом неможливо, за винятком встановлених у передбаченому законом порядку фактів протиправної поведінки усиновлювача чи усиновленого, що загрожувала життю, здоров'ю усиновленого, усиновлювача або інших членів сім'ї (напр., посягання на життя, побої, вчинення хуліганських дій тощо).
Так, у 2007 році судом розглядався позов про усиновлення повнолітньої особи. Позивачі (подружжя) у позовній заяві вказали, що у 1980 році усиновили хлопчика, так як своїх дітей не мали. До досягнення усиновленим 15-річного віку між ними були добрі стосунки, вони виконували свої обов'язки. Коли дитині виповнилось 16 років, він повідомив позивачів, що йому відомо про його усиновлення, і що вони не його рідні батьки. З того часу поведінка усиновленого почала змінюватися, він замкнувся в собі, почав проявляти відносно усиновлювачів грубість, непокору, інші негативні сторони свого характеру. Протягом останніх трьох років їх спільне життя стало неможливим, оскільки усиновлений почав провокувати суперечки та сварки, під час яких погрожував розправою, ображає усиновлювачів, принижує їхню честь та гідність, зловживає спиртними напоями, продовжуючи перебувати на батьківському забезпеченні. Це позивачі підтвердили у судовому засіданні і просити суд задовольнити їхній позов. Відповідачем у справі виступав сам усиновлений, який на час розгляду справи уже досяг повноліття. У судове засідання він не з'явився, але надав суду заяву, в якій позов визнав у повному обсязі та просив справу слухати у його відсутності.
У разі здійснення усиновлення вже повнолітньої особи воно може бути скасоване у двох випадках: по-перше, при наявності спільної волі щодо припинення правовідносин із усиновлення; по-друге, за вимогою усиновлювача чи усиновленого у разі відсутності сформованих сімейних відносин, досягнення яких і складає мету усиновлення.