Встановлення цієї норми підкреслює наближеність інституту усиновлення до батьківства, але може застосовуватися тільки у випадку, коли усиновлювач записаний матір'ю або батьком усиновленої дитини.
2. Підстави, порядок, наслідки позбавлення батьківських прав усиновлювача щодо усиновленої дитини, підстави та порядок поновлення її у батьківських правах визначаються у загальному порядку (ст. ст. 164–169 СК України).
У разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержує право на спадкування на загальних підставах, оскільки діти не позбавляються майнових прав, заснованих на родинному зв'язку, та залишаються спадкоємцями першої черги (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").
3. До суду було подано позов про скасування усиновлення. Позов подано усиновленою особою до усиновлювача. У позовній заяві вказувалось на те, що він був усиновлений відповідачем під час перебування у шлюбі із біологічною матір'ю позивача. З 2000 року, після розірвання шлюбу відповідач проживає окремо, не виконує батьківські обов'язки, не займається його вихованням, не надає матеріальної допомоги та не цікавиться його життя взагалі, а тому не вважає останнього своїм батьком і бажає скасувати усиновлення.
У судовому засіданні законний представник позивача позов підтримала і просила його задовольнити. Відповідача позов визнав і пояснив, що згоден на скасування усиновлення, так як вони з позивачем чужі люди.
Зважаючи на викладене, судом було ухвалено рішення суду у попередньому засіданні зважаючи на визнання позову згідно із ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України. Ним було скасовано усиновлення та внесено відповідні зміни до актового запису про народження.
Якщо оцінювати цей випадок із судової практики, то з наведеного існують підстави для позбавлення батьківських прав, а не звичайне скасування усиновлення.
Глава 19. ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ДІТЬМИ
Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
1. На сьогоднішній день в залежності від того, відносно якої категорії осіб встановлено опіку або піклування, буде змінюватися і правове регулювання відносин опіки і піклування.
Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Так, право на опіку або піклування мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи) (ст. 31 ЦК), особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи) (ст. 32 ЦК), які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування. У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захисту їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів. Регулювання цих відносин здійснюється Сімейним кодексом України. При цьому можливе субсидіарне застосування норм Цивільного кодексу України відповідно до ст. 8 Сімейного кодексу України.
2. У частині другій коментованої статті розмежовується поняття опіки та піклування через особливий критерій. Таким критерієм є вік фізичної особи, яка має статус дитини, тобто не досягла повноліття (18 років). Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Як зазначається в ч. 3 ст. 243 СК опіка або піклування над дитиною встановлюється органом опіки і піклування. Встановлення опіки або піклування відбувається за умови, що дитина є сиротою або внаслідок певних фактів позбавлена батьківського піклування.