Встановлення опіки або піклування відбувається якщо: 1) батьки померли; 2) батьки невідомі; 3) батьки визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими; 4) батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; 5) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах); 6) батьки понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (інваліди I–II групи) тощо); 7) батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи; 8) батьки підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; 9) батьки відмовились від дітей в установленому законом порядку; 10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; 11) батьки перебувають під слідством (пункт 2.2 Правил опіки та піклування, затверджені спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88).
Законодавчо встановлені обмеження щодо кількості дітей які перебуваю під опікою або піклуванням в сім'ї. Так, загальна кількість дітей, які передані під опіку, піклування у сім'ю, не може перевищувати шести осіб, враховуючи власних дітей. Однак, у виняткових випадках, якщо під опіку або піклування передаються рідні брати або сестри кількість дітей може бути більшою (пункт 4.2 постанови КМУ від 17 жовтня 2007 року № 1228 "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування надь дітьми — сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування").
3. За загальним правилом, опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування. Однак у деяких випадках це питання може бути вирішено і судом.
Так, встановлення опіки над малолітньою особою або встановлення піклування над неповнолітньою особою можливо у судовому порядку лише у тому випадку, якщо під час розгляду судом будь-якої пов'язаної з дитиною справи стане відомо, що дитина позбавлена батьківського піклування (ч. 3 ст. 60 ЦК).
Також питання встановлення опіки або піклування може розглядатися в судовому порядку у випадку оскарження рішення органу опіки та піклування.
Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
3. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.
1. Оскільки здійснення опіки або піклування передбачає наявність певних знань та вмінь, необхідних для здійснення виховання, опікун або піклувальник має бути освіченою особою. Ефективність опіки не в останню чергу залежить і від того, наскільки дружні склалися відносини між опікуном та підопічним, наскільки опікун або піклувальник психологічно сумісні. Тому дуже важливим при встановлені опіки або піклування над дитиною є врахування висловленої дитиною думки відносно призначення конкретного опікуна або піклувальника. На відміну від положень ч. 4 ст. 63 ЦК, в якій закріплено норму без імперативного припису, а саме зазначено, що при призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. У ч. 1 ст. 244 СК встановлено імперативну норму згідно з якою опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
Отже, опікуном, піклувальником дитини може бути призначена повнолітня дієздатна особа лише за умови надання дитиною згоди, звичайно у тому випадку, коли дитина може висловлювати таку згоду. Мова іде звичайно про те, що така згода вимагається лише у тому випадку, якщо дитина досягла віку, в якому вона може усвідомлювати все що відбувається і висловлювати свою позицію відносно процесів (процес встановлення опіки), які відбуваються навколо.