5. Слід зазначити, що батьки-вихователі при створенні дитячого будинку сімейного типу наділені більшим обсягом прав у порівнянні з прийомними батьками або патронажними вихователями, оскільки можуть порушувати питання виділення для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово обладнаного індивідуального житлового будинку або багатокімнатної квартири. Також батьки вихователі мають право вимагати виділення для потреб дитячого будинку сімейного типу у користування земельної ділянки для ведення садівництва та городництва поблизу місця знаходження дитячого будинку сімейного типу, а також транспортний засіб.
Слід зазначити, що фінансові та соціальні гарантії існування дитячого будинку сімейного типу закріплені і досить детально регламентовані чинним законодавством, що якісно відрізняє цю форму влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, від інших. Фінансування дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рахунок видатків державного бюджету в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як правило поточні питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення (ст. 24, 25 постанови Кабінету міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу").
Стаття 256-7. Вихованці дитячого будинку сімейного типу
1. Вихованцями дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.
2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.
3. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I–IV рівнів акредитації — до його закінчення.
4. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.
5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.
1. Комплектування дитячого будинку сімейного типу обмежено у часі. Чинним законодавством встановлено, що дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня його створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах дітей (постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу").
До дитячого будинку сімейного типу може бути передана на виховання та проживання дитина, яка має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Дитина, передана для сімейного виховання та спільного проживання в дитячий будинок сімейного типу, набуває статус вихованця і з цього часу може користуватися обсягом прав вихованця.
Задля збереження родинних зв'язків законодавчо встановленні, що у першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.
Оскільки головною метою створення дитячого будинку сімейного типу є надання повноцінного сімейного виховання, значної уваги приділено і віковому цензу вихованців та батьків-вихователів. Передача дітей проводиться з урахуванням часу досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку з таким розрахунком, щоб на момент досягнення обома батьками вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках, за згодою сторін, дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.