Выбрать главу

Стаття 271. Обов'язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повноліття

1. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім'єю, вона зобов'язана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п'ять років, за умови, що ця особа може надавати матеріальну допомогу.

Цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

1. Обов'язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повноліття є зворотнім до встановленого статтею 269 СК України обов'язку інших осіб утримувати дитину. Умовами для виникнення обов'язку вихованця стосовно осіб з якими вона проживала однією сім'єю являється:

1) повнолітність та достатній для надання матеріальної допомоги рівень забезпеченості вихованця;

2) непрацездатність родичів та інших осіб, з якими проживала однією сім'єю;

3) необхідність отримання фактичним вихователем матеріальної допомоги;

4) відсутність у того, хто потребує матеріальної допомоги, дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;

5) особа проживала однією сім'єю до досягнення повноліття, але не менш як п'ять років з родичами або іншими особами, що її виховували.

2. Обов'язок по утриманню колишнього вихователя виникає в особи за умови відсутності у неї чоловіка, дружини, повнолітніх сина чи дочки, тобто аліментнозобов'язаних осіб першої черги та осіб, що належать до кола аліментнозобов'язаних другої черги — братів чи сестер. Обов'язок по утриманню може виникнути також тоді, коли є всі чи хоча б хтось із зазначених осіб, але вони недостатньо матеріально забезпечені чи з інших поважних причин не можуть надавати вихователю матеріальну допомогу.

Законодавством не встановлений строк існування обов'язку утримувати вихователя. Він може існувати протягом всього життя вихователя за умови наявності зазначених у ст. 271 СК України умов.

Коментована стаття, не містить вимоги щодо працездатності вихованця як підстави виникнення у них аліментних зобов'язань. Тому обов'язок по утриманню вихователя може покладатися на повнолітню, проте непрацездатну особи за умови наявності у неї можливості надання матеріальної допомоги.

Відсутнє у змісті коментованої статті положення про можливу втрату права на аліменти фактичним вихователем у разі здійснення своїх обов'язків по вихованню особи неналежним чином. За змістом ст. 271 для виникнення аліментного обов'язку у вихованця достатньо лише факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років. Однак суд, враховуючи всі обставини справи не позбавлений можливості відмовити у призначенні аліментів від колишнього вихованця у разі не належного виконання своїх обов'язків особою, що мала виконувати щодо нього функції вихователя.

Стаття 272. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, і строки їх стягнення

1. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.

2. Якщо позов пред'явлений не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

3. Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.

1. Визначення розміру аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів має багато спільного з правилами аліментування дітей та подружжя. Проте положення коментованої статті не позбавлені ряду недоліків. Зокрема, частина перша ст. 272 СК України містить правило щодо визначення розміру аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. За такого формулювання стягнення аліментів одночасно і в частці від заробітку (доходу) і в твердій грошовій сумі даною статтею не передбачається.