Симон Петлюра. Статті, листи, документи
1926–1956
Annotation
This volume is made up of selections from the writings of Symon Petlyura, the former Head of the Government and the Commander — in — Chief of the independent Ukrainian People's Republic. These selections denote the most important landmarks of his life and ideological development: first, as a socialist advocating Ukrainian autonomy within Russia and, then, as the builder and leader of an independent state.
Petlyura was born in Poltava in 1879 and as a young theology student joined the underground socialist movement, where he was an active party — functionary, journalist, and editor. His writings of this period reflect the influence of Marxism. However, they also reflect his ardent advocacy of the Ukrainian national movement. Unable to live on his earnings as a journalist, he supported his family by taking employment as a bookkeeper in Moscow.
He became a prominent figure in the first modern Ukrainian government which was organized after the Revolution of 1917. He was Secretary of War in the Central Rada, then a member of the Directory of the Ukrainian People's Republic and the Commander — in — Chief of the Army. He later became the head of the Directory. As head of the Ukrainian government — in — exile, after November 1920, Petlyura actively promoted the cause of independent Ukrainian statehood. He was slain by an assassin in Paris on May 25, 1926.
This book is divided into three chapters, each of which encompasses a well — defined historical period: the pre — Revolutionary, that of the Revolution and Ukrainian independence, and the years in exile.
The first chapter (1902–1914) contains selections from Petlyura's articles published in the Ukrainian socialist press (legal and illegal), in the Ukrainian liberal press, and also in two Russian — language magazines (one, a Ukrainian publication and the other, a Russian historical periodical).
The second chapter (1917–1920) contains documents, proclamations, orders, letters and telegrams, which characterize Petlyura's activities as a statesman.
The third chapter (1920–1926) is made up of Petlyura's articles which were published in exile under various pseudonyms, and letters, the majority of which have never been published.
This material is published without any excisions or abbreviations; it is vital source material for the study of the Ukrainian national movement in the first quarter of the twentieth century. This work will also contribute to an understanding of an individual whose name personifies the spirit of struggle for freedom and independence in the Ukraine today.
Вступ
Завдання цього видання — дати широкому суспільству і лишити для історії матеріяли з писаної спадщини Симона Петлюри, що свідчать про різноманітність його інтересів і насвітлюють шлях боротьби, яким він ішов, разом з своїм народом, з юних літ і до дня смерти.
Матеріяли книги ілюструють розвиток Симона Петлюри, від людини, спочатку зв'язаної марксівською ідеологією й партійною програмою, до понадпартійного державника, Голови Директорії Української Народньої Республіки. Статті Петлюри допоможуть простежити його ідейну путь від українського автономізму, що через федералізм пробився до ідеї державної самостійносте України. Шлях Симона Петлюри відбиває розвиток ідей українського національного відродження першої чверти цього сторіччя.
Перша частина книги дає образ Петлюри — політичного журналіста, революціонера, редактора, літературного і театрального критика.
Друга частина дає матеріял до пізнання Петлюри, як організатора українського війська і Голови Держави.
Третя частина висвітлює діяльність Петлюри на еміґрації.
Вибір статтей до 1–ої і 3–ої частин книги був спрямований на те, щоб дати зразки писань Симона Петлюри всіх жанрів і по можливості з усіх періодичних видань, різного рівня і призначення, в яких він працював, від перших, неупевнених ще журналістичних спроб, що їх вдалося простежити з 1902 року. Друга частина книги дає майже все, що пощастило досі зібрати з періоду 1917–1920 років. У додатку до цієї частини подано густішим складом кілька уривків з тогочасних газет, щоб дати зразки того, як реферувала преса виступи Петлюри (оригінальних записів численних тоді промов С. Петлюри немає).
Вибрані статті, листи (понад тридцять з них друкуються вперше), відозви, накази і розпорядження подані в цілості, без жадних скорочень. Вийнятком є лише кілька уривків листів і статтей, взятих з книги О. Лотоцького — «Симон Петлюра», бо Редакційна Колегія не мала повних текстів. З двох статтей — оглядів узято цілі розділи. Мова — лексика С. Петлюри залишена без змін: вона показує розвиток української публіцистичної мови на початку нашого сторіччя. Правопис узгіднено за словником Г. Голоскевича.
Примітки, позначені зіркою, — редакційні: вони подають джерело. Примітки, позначені цифрами, але без підпису — це примітки С. Петлюри. [З технічних причин ці примітки об'єднані в один блок — редакторські примітки ідуть до заголовку кожного розділу, або в тексті з поміткою "Ред." — Tempus]
В цій книзі надруковано лише частину зібраних матеріялів, які надходять і далі. Комітет Вшанування Пам'яті Симона Петлюри в Америці продовжуватиме збирання писаної спадщини Симона Петлюри, створюючи Архів Симона Петлюри при УВАН у США і так кладучи підвалини для повного видання його творів. У «Матеріялах до бібліографії творів С. Петлюри» занотовано все, досі зібране і подано джерела, де можна знайти оригінали, подано псевдоніми С. Петлюри, за якими треба шукати його статтей.