Крім того на конференцію приїхали делегати від інших соціалістичних партій а) від Української Соціял — Демократичної Робітничої партії[35] (С. Тагон[36]); від Польської Партії Соціалістичної (Жонґвилович), від Польської Партії Соціял — Демократи Галичини і Шльонську (посол Латинський і Діаманд), від Чеської Партії Соціял — Демократичної (Немец — редактор "Pravo Lidu").
Головою конференції був обібраний Д — р Яросевич.
Після вступного слова голови, що підкреслив значення конференції "в так важній порі, коли важиться доля українського народу по цей і по той бік Збруча, коли на цілім просторі нашої землі піднялися наші товариші за здобуття кращих умовин життя нашому народові" — виголосили свої привітні промови делегати представлених на з'їзді партій. З особливим ентузіязмом і приязню були прийняті промови делеґата української соціял — демократії — Тагона і чеської — Немеца.
Після привітів конференція перейшла до обсудження рефератів: а) Наше становище до українських партій за кордоном; б) Боротьба за загальне право виборче; ц) Організаційне питання; д) Аграрне питання конференція, з огляду на брак часу, не обсуджувала, обмежившись постановою відкрити дискусію на сторінках партійного органа "Волі" з приводу проекту програми аґрарної, укладеного д. Оґродником.
Реферат на тему "Наше відношення до українських партій за кордоном" був виголошений М. Ганкевичем. Виголошений з надзвичайним захопленням — він викликав і своїм змістом і пропонованими в кінці реферату резолюціями цілу бурю оплесків. Подавши критику програм і діяльности українських демократичної і народньої партій, референт довше застановився над діяльністю У. С. — Д. Р. П. - бувшої Р. У. П. "За кордоном, казав він, між іншими партіями працює серед українського народу У. С. — Д. Р. П. Завзяття, з яким вона вела боротьбу і працю серед українського пролетаріяту, належить тим більше піднести, бо тільки вона переорала твердий ґрунт індиферентизму українського народу. На одно звертаємо увагу: коли на Україні були часи тиші, коли мовчали всі партії (українські) за кордоном, то одинокою партією, котра високо несла прапор революційного слова, була Р. У. П. Відси знов вказівка, що і на будуче ширителькою нового життя буде лише вона; що одиноким піонером, поборником волі і поступу буде завсіди тільки пролетаріят, що горнеться під червоним прапором соціял — демократії. Наша організація може похвалитися, що навіть тоді, коли революція не прийняла таких блискучих форм, — вказала на ціле небезпеченство для українського народу того темного царства абсолютизму; вказувала на той тісний зв'язок того, що діялося за кордоном, з нашим рухом в перших початках свого існування, в перших числах "Волі". Тим більшим завданням і обов'язком нашим є підчеркнути тепер на всіх вічах, на всіх демонстраціях, що ми не є обмежені на австрійський кордон, що ми йдемо не тільки до боротьби за загальне право голосування, але що ми повинні прислухатись до руху по той бік Збруча і подавати нашим товаришам — братам руку задля спільної боротьби".
Референт ставить резолюції: одну загальну з приводу революції в Росії, другу — в справі відношення до У. С. — Д. Р. П. Обидві резолюції приймаються конференцією серед загального ентузіязму і бурхливих оплесків.
Текст обох резолюцій слідуючий:
I. "З'їзд Української Соц. — Дем. Партії, зібраний в днях 27 і 28 січня 1906 р. у Львові, пересилає найсердечніший привіт і вирази найвищого подиву усім, що ведуть геройську боротьбу за волю в царській імперії; — в першій мірі революційному соціялістичному пролетаріятові усіх народів, від котрого ударів захитався царат.
З'їзд вітає з найвищою радістю цю боротьбу і має певну надію, що боротьба ця скінчиться незадовго побідою революції і упадком царату. Упадок царату дасть волю і простір робучому людові в його боротьбі за кращу будучність; упадок царату дасть поневоленим народам змогу свобідного розвитку, змогу здобути волю і політичну самостійність.
Упадок царату — це упадок реакції в цілій Европі — це сиґнал для соціялістичного пролетаріяту всіх країв, що зближається час визволення працюючих кляс з ярма неволі, визиску і темноти, що зближається час соціяльної революції".
II. "З'їзд української соціял — демократії (в Австрії) пересилає братерський привіт У. С. — Д. П. за кордоном, складає їй вирази подиву для її боротьби і праці, веденої серед тяжких обставин, веденої з тяжким трудом серед байдужого до недавна політично українського народу. Її праця і боротьба, її зріст і розвиток — це для нас запорука, що полум'я революції запалить і українську суспільність та що прийде час, коли над заваленим кордоном, в рядах міжнароднього пролетаріяту, стане з'єднаний український пролетаріят до боротьби за здійснення соціялізму".