В кожному разі беріться за діло, не приїздіть сюди без початків його. Ex labore lux!
Петлюра.
26/УП 1923 р. В.
P.S. Філію такого товариства ми організуємо і в Румунії, де є К. Мацієвич, д — р Галін, проф. Бойченко, тощо.
Лист до В. К. Прокоповича[200]
Шановний Вячеславе Константиновичу!
Ви, певно, маєте на увазі, що з'їзд еміграційний відбудеться 15/УШ. В зв'язку з цим, Вам слід подбати про те, щоб з табору приїхали не розхристані елементи в роді "інвалідів", а люди більш розважні і дисципліновані в смислі громадському. В кожному разі на це треба звернути увагу, бо до з'їзду не так багато й часу залишилось.
Перетранспортовка книг на Україну налагоджена з боку технічного. Необхідно тільки подбати про те, щоб було що переправляти. Отже, може в цій справі Ви ще що зробите, а зокрема переговорите з таборовим видавництвом, щоб вони деяку кількість своїх видань дали для цього gratis?
Звичайно, далі цю справу треба буде зорганізувати певніше, та мені ходить про те щоб хоч тимчасово і в такий спосіб використати ті молсливості, які нами здобуто. О. Саліковський скаржиться, що не отримує "Трибуни" тоді, як її всі у нього питають.
За всяку ціну потрібно, щоб книжка "Завдання еміґрації" до скликання з'їзду уже була у Варшаві.
П.
30/VII 1923
Лист до А. М. Лівицького[201]
Вельмишановний Андрію Миколаевичу!
Приїздив сюди Курбас, секретар місії, щоб з'ясувати становище і отримати директиви, що робити далі в зв'язку з смертю М. Василька. Результати цих розмов подаю до Вашого відома і Токаржевського.
1) Курбас жив тільки на ті гроші, що отримував від Василька. Ніяких власних засобів не має. Може персонально протриматись тільки два тижні, після чого зостається абсолютно без всяких засобів. 2) Помешкання місії оплачено Васильком за кілька днів до смерти — до першого листопада. 3) Консулярні функції місії майже припинились і на це джерело абсолютно ніяких надій не можна покладати. 4) Курбас боїться, що смерть MB. може притягти за собою закриття місії тутешнім урядом (на це може мати вплив тільки результат лондонської конференції з большевиками). 5) Тим часом він завтра, себто 8. 8., згідно з правилами, мусить повідомити тутешній політичний департамент (себто Мін. Зак. Справ) офіційно про смерть MB. і чекатиме, як буде реагувати на це департамент. В своєму повідомленні він нічого не буде писати про те, хто буде заступником MB., щоб не давати цим поводу для можливих кроків з боку департаменту в напрямку зачинення місії. Приватно він вияснятиме пляни департаменту. 6) Дуже заплутані відносини були між MB. і нашим консулом Куоні. Вся мебель місії і навіть машинки для писання належать Куоні. Хто знає, як ще цей купець з фаху буде реагувати на смерть MB., бо була якась умова, згідно з якою уряд наш йому винен 12,000 шв. фр. — В зв'язку з поданими інформаціями варто б було, щоб Ток(аржевський) на всякий випадок заготовив папери про наступника MB. (коли, звичайно, будуть відповідні умовини, щоб їх можна було пред'явити), і вислав їх Курбасові. І мені і ВК. здається, що якби секретареві місії офіційно було доручено нашим Мін. Зак. Справ виконувати обов'язки charge d'affaires, то може б взагалі справа з дальшим функціонуванням місії пройшла найбільш легко, не викликаючи комплікацій з боку тутешніх одповідальних чинників. — 3 розмови з Курбасом вияснилось, що якби він мав 300 фр. на місяць, та зняв би одну кімнату (зараз місія має 3 маленькі, як я вже зазначив, оплачені до 1 листопада) і в ній і сам би жив, і "місію" умістив. Взагалі цей чоловік — таке наше враження — на всі жертви пішов би, щоб бути корисним для справи, але він, бідолаха, не має ні шеляга за душею. Це — гарний урядовець, але не людина з "нюхом комерційним". Кінець кінцем я не знаю, чи пощастить нам зберегти останню нашу дипломатичну місію.
201
Друкується вперше з копії, що зберігається в архіві Бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Оригінал пропав під час другої світової війни, коли Бібліотека була вивезена Німецьким Військовим Командуванням.