Ця книга, видана в тридцяту річницю смерти Симона Петлюри, є початком. Завершення лишається справою і обов'язком майбутнього.
Центральний Комітет Вшанування Пам'яті Симона Петлюри в Америці
Частина перша 1902 — 1914
Стан народньої освіти та медицини в Полтавщині в цифрах[1]
Недавно Статистичне Бюро Полтавського Губернського Земства видало «Статистичний Річник», в якому міститься дуже багато цінного матеріялу для вияснення сучасного стану економічної і культурно — просвітньої діяльности земства, а також ряд статтей, що малюють нам стан промисловосте взагалі і деяких її наростів зосібна.
Ми наведемо тільки ряд цифр, що дотикаються стану народньої освіти та медицини.
До 1 січня 1900 р. в Полтавщині було 870 народніх шкіл, як для такої великої округи дуже мало. В кожній школі вчилось пересічно душ 60. Коли взяти на увагу, що в Полтавщині живе 2,922,500 чоловіка (до 1 січня 1900 p.), а дітей шкільного зросту 204,575 чол., то для того, щоб задовольнити потреби в освіті дітей, треба було б мати 3,409 комплектів або кляс. В дійсності, як уже було сказано, кляс (комплектів) було усього тільки 918 (на 870 шкіл); значить, у школах училось трохи більше як 1/3 потрібного числа дітей шкільного зросту (36,9 %). Коли зауважити, що кожен рік відкривається значно менше число шкіл, ніж потребується природним приростом людности, то прийдеться доконче признати той факт, що шкільна справа в Полтавщині відстає з року на рік від зростаючої потреби в освіті. Взагалі по губернії одна школа приходилась на просторінь в 51.5 кв. верстви (в 1898 р.) і в 49.9 кв. в. (в 1899 р.) і на число душ — в 1898 р. — 3,420, а в 1899 р. — 3,359. На одного учителя приходилось від 45 до 68 учеників. Цікаво підкреслити дуже низький % дівчат у школах: їх (шкільного зросту) було всього тільки 14.0 % (в 1899 p.). Таким чином, коли поставити поруч середнє число учнів на одного учителя вкупі з високим % побільшення дітей шкільного зросту і низьким % прогресивного побільшення шкіл, — то сам собою проситься вивід: що життя доконче потребує, вимагає заведення все нових і нових шкіл.
Але й ті, що є, не геть то гарно обставлені. Принаймні що дотикається шкільних бібліотек, то їх або зовсім нема при школах, або вони дуже бідно поставлені. Стан їх краще всього малюється в справозданні дирекції народніх шкіл Полтавської губ. за 1899 р.: «В городських, приходських і начальних школах, а також сільських начальних школах бібліотеки складаються переважно з учебників і взагалі з книжок клясного уживання; власне ж бібліотеки, призначені для учнів — для читання в часи вільні від студій, є в дуже небагатьох школах цього типу. Колекції шкільних підручників у цих школах складаються переважно з прописей, розрізаних алфавитів, картин по Св. Історії, клясних рахівниць, географічних карт і Глобусів». Такий стан шкільних бібліотек і мале число шкіл виясняється недостачею матеріяльних засобів, браком фінансів; в 1899 р. земства Полтавської губернії призначили на школи всього тільки 606,959 карб., в 1900 році і того менше — 592 тисячі карб.
Ще в гіршому стані стоїть медицина і охорона народнього здоров'я в губернії. І хоч земства Полтав. губ. роблять в цій справі в порівнянні з іншими земствами більше, але все ж треба зазначити, що того, що робиться, дуже замало. Так на всю Полтавщину в 1898 р. медичних земських участків числилось усього 94; лікарів 108; фершалів 378; фершалиць — акушерок 27; просто акушерок 22. Всі названі категорії медичного персоналу получали платню від земства. Як мало цього персоналу, порівнюючи з кількістю людности в губернії, може показувати той факт, що на долю одного лікаря приходилось 11,211 чоловіка — пацієнтів у рік. Приймали хворих в сільських лічебницях, яких у губ. — 33 і в прийомних покоях — 34.
Справоздання лікарів констатують прямо неможливість так як слід відноситись до своїх обов'язків відносно хворих, з огляду на велике число їх. Одному лікареві кожен день приходиться прийняти і обдивитись від 150 до 240 душ!.. Само собою ясно, які сумні наслідки від цього виходять… І тут проситься вивід: життя вимагає заведення все нових і нових медичних пунктів… Усього на медицину в 1900 році потрачено земством 1,023,000 карбованців. Ця сума мала дуже в порівнянні з тією, що земство бере з людности в формі податків чи налогів. Так в 1899 році Полт. губ. дала російському урядові 15,255,000 карб., а потратила на свої потреби тільки 8,874,000 карб.
С. П — ра
1
Літературно — Науковий Вістник, Річник V, том XIX, 1902, ст. 152–154. Цю статтю містимо, як хронологічно першу відому сьогодні статтю С. В. Петлюри. Лексика, як і в усій книжці, не виправлена.