Оці три завдання я уважаю за найбільш відповідальні для праці серед наших земляків в Америці. Можливо, що вони — й нездійснимі, а може навіть і на національну "маніловщину" скидаються, але зформулувати не зашкодить, коли підходити до даної справи з погляду інтересів цілої укр. нації та доцільного використання окремих частин її, - в тому числі і тієї, що опинилась в Америці. Звичайна річ, що коли б ця частина була свідома, державно вихована і пройнята загальноукраїнським державним ідеалом, то можна б було і інші завдання до неї ставити. Але після Ваших інформацій про "Америку" — це річ зайва: допомоги наддніпрянцям "Америка" не дасть, для праці антибольшевицької на самій Україні грошей не пришле; так само і на інші наші творчі змагання уваги реальної не зверне. Отже й не спиняюсь на цьому, щоб не бути в очах власних смішним і наївним. Деякі надії можна мати на працю тих "православних" українських елементів, що тепер ніби організуються арх. автокефальної церкви Теодоровичем, — в тому разі, коли й вони не здеморалізуються, що в американських умовах річ можлива. Теоретигно я припускаю, що в цьому напрямку дещо можна зробити, коли взятись тактовно і обережно за справу. Відомості, що доходять про Теодоровича ніби — добрі. В кожному разі тримати його в курсі подій і змагань наших — було б не зайвим, хоч і тут треба на увазі мати вимоги конспірації, обережности, щоб не скомпромітувати його і не підвести зносинами з ним наших "автокефалістів" на самій У крані. Згадую про це через те, що певен в догляді большевицьких аґентів над діяльністю Теодоровича. — Ваш намір, увійти в зносини з "аложенами" (литовці, грузини, білоруси) можу тільки вітати і це не шкодить. — Був у Празі, Варшаві і Львові "о. Павло Крат" (з Канади), отримав я аж три листи про його розмову з тамошніми нашими людьми. Він подавав багато обіцянок в справі допомоги з Канади. Висловив думку, що моя подорож до Америки мала би певні наслідки навіть в смислі грошовому. Очевидно, що такого оптимізму я не поділяю і думаю, що при сучасних умовинах вона користи не дала б! Оповідав про свої розмови з архиепископом Кентер в справі з'єднання автокефальної церкви з британською, хоч сам Крат є пресбітеріянським пастором! Той, ніби справою зацікавився! Все це на мене справляє неясне враження і я не знаю, чи всі проекти Крата є ніщо інше, як "блеф", чи може дещо в них і варте уваги?! Обіцяв Крат і до мене приїхати, щоб персонально деякі справи обговорити. В цьому разі я, звичайно, матиму свій "аромат" від Крата, але цікаво б було і від Вас отримати, коли це мояоїиво, деякі відомості про Крата, а так само і ознайомитись з Вашими міркуваннями щодо запроектованої ним моєї подорожі до Канади, в доцільність якої, - підкреслюю це, — я не вірю. — Ще більш нереальним уважаю я плян Крата моєї подорожі з ним в Лондон для розмов з Мак — Доналдом на тій підставі, що й англійський прем'єр належить до пресбітеріянської церкви, пастором якої числиться Крат. Та сьогодні власне побачення з Мак — Доналдом ні до чого і не довело б. Треба Вам знати, що Мак — Доналд — покірливий виконавець лівої частини Робітничої Партії в Англії, а сама партія ця все більше підпадає впливові Москви. Большевики сипнули великі гроші і піймали в свої сітки чимало робітничих англійських лідерів. Дякуючи цьому, і умова лондонська була підписана, як буде підписана певно така ж умова і з французами. Щодо Франції — то тут большевики розвивають тепер шалену агітацію, поставивши собі за мету утворити 100,000 армію прихильників з робітників. Що з цих заходів вийде, — трудно сказати, але в цьому напрямку направляються всі зусилля большевиків, як довелось мені дізнатися з певних джерел. — Тим часом на польсько — совєтському кордоні большевики систематично роблять "нальоти" організованими і озброєними бандами. Мають вони плян викликати заворушення на місцях, щоб, коли пощастить їх роздути, приєднати і Галичину і Бесарабію, і Волинь і Білорущину до Союзу С. С. Р. На жаль, польська політика на "кресах" остільки дурна — зоологічна, що витворює навіть серед українських соймових послів орієнтацію на Москву, чого ці політики й не ховають. Частина українських послів (У.С. — Д.Р.П.) є фактично філією большевицькою (Пащук, Приступа) і отримують навіть гроші за свою працю (як мене давно вже про це інформували) від своїх "хлібодавців". Але про це, як і про наші справи, напишу Вам іншим разом, коли трохи полагодяться умовини мого існування. — Мої найщиріші побажання успіху в Ваших персональних справах: знайти матеріяльний ґрунт для життя, — тоді й громадська Ваша праця матиме більш позитивні наслідки навіть серед несприятних американсько — українських обставин. Коли матимете змогу, напишіть про свої враження від побачення з архиепископом Теодоровичем (чи Хведоровичем?).[204]
204
Я вичитав з газет, що він на православному з'їзді в Канаді виступав з докладом про ідеали й завдання Автокеф. Церкви. Де цей доклад надруковано і чи надруковано? Цікаво б було його прочитати.