Посилаю Вам копію мого листа в справі організації наукового з'їзду укр. еміґрантів — учених. Не знаю ще, що вийде з цього проекту і чи "раскачаются" наші професори. Справа, яку я порушую, є лише частиною більш ширшої програми тієї практичної праці, яку слід, на мій погляд, перевести нам, щоб і самим більше зорганізуватись біля творчих завдань і більший розголос дати нашій справі, бо під лежачий камінь і вода не тече! В зв'язку з цим — чи не могли б Ви довідатись, коли, звичайно, це не обтяжить Вас, що то за організація Карнеґі і яким шляхом можна б було до неї знайти шлях нам для українських наукових сил?
На цьому покищо й кінчаю свого листа. Радий був установити з Вами контакт. Буду інформувати Вас про найцікавіші новини з життя на Україні. Може вони дадуть Вам зайві моральні сили в умовах одірваности від дорогої справи?
Стискаю Вам руку і бажаю всього найкращого.
9. IX. 1924 р. Б.
П.
Листи тепер адресуйте так:
V. PROKOPOVITCH, Pension de l'Universite. Rue de Candolle, 4. Geneve. - Suisse. - Europe.
До ген. Сальського[205]
Копія.
Вельмишановний п. Генерале, В зв'язку з тими матеріялами, що Ви прислали мені з останньою доповіддю про ліквідацію таборів та про Товариство Вояків Армії УНР, в першу чергу уважаю потрібним спинитись над справою товариства.
Я, здається, ще в попередньому листі до Вас писав, що статут затверджений польською владою, не може бути для всіх наших вояків базою їх спеціяльно військової організації. В даному разі ген. О. Удовиченко допустився великої шкоди; отримавши від мене ще перед моїм від'їздом з Польщі директиви в справі опрацювання статуту, він не переслав мені для ознайомлення проекту статуту, а безпосередньо подав його на затвердження полякам. Це зловживання своїм становищем ускладнило на деякий час дану справу, але її ми мусимо полагодити так, як того вимагають інтереси державні. Товариство, зорганізоване на існуючому статуті, треба реорганізувати, відповідно іншим і більш широким потребам. А для цього треба опрацювати свій власний статут, обов'язковий фактично для членів його, де б вони не були. Ясна річ, що цей статут повинен бути затверджений своєю владою і переслідувати завдання не тільки доброчинні а й національно — дер — жавні.
В зв'язку з цим і організаційно статут мусить бути так скомпонований, щоб він, збиваючи в одне товариство наших вояків, творив з об'єднання їх живий чинник нашого національного життя і руху за здобуття — відновлення нашої державности.
На мій погляд сама природа завдань, що стоять перед товариством вимагає того, щоб принципи організації його були пройняті симбіозою централізму і автономізму: централізм щодо загального керівництва і напряму праці і автономізм в справах діяльности місцевих філій товариства.
Структура керуючих органів товариства повинна бути скомпонована з додержанням тількищо висловлених вимог, конкретно, до Головної Управи т — ва входять не тільки ті члени її, що живуть в місці осідку останньої, а й голови місцевих філій, охоплюючих членів товариства, що живуть в даній країні. Своєю дорогою схема організації місцевої філії і її складових частин повинна бути пройнята такою ж ідеєю. Отже: до Головної Управи входять голови місцевих філій — польської, румунської, французької, чеської, болгарської, німецької тощо. В цьому випадкові Головна Управа матиме більший моральний авторитет для всієї військової еміґрації, бо інтереси кожної представляються головою місцевої філії. Беручи на увагу географічну роз'єднаність членів Головної Управи, товариство повинно мати в певному місці тіснішу управу, або президію т — ва (терміни не мають значення). Число членів президії повинно бути усталене відповідно до вимог праці т — ва і тих завдань, які воно переслідує. Президія — чи тісніша управа — є орган і виконавчий і ініціятивний в межах окреслених для нього як статутом так і Головною Управою. Остання, очевидно, має ширшу компетенцію і до певної міри є орган, як ініціятивно — директивний, так і контролюючий. Така схема організації головних керуючих органів товариства забезпечуе їм певну розмежованість функцій, простір для ініціятиви, енергії, а одночасно обов'язує до одповідальности нижчих перед вищими. По такій схемі, як я згадував, найбільш доцільно усталити і стосунки на місцях в кожній окремій країні, де маються в певній кількості елементи нашої військової еміґрації. Дякуючи цьому забезпечена буде рухливість виконавчих органів і паралізована буде непотрібна зв'язаність чи залежність їх від вимог "місцевого автономізму", що часто на практиці мертвить живу діяльність всього колективу.
205
Друкується вперше з копії, що зберігається в архіві Бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Оригінал пропав під час другої світової війни, коли Бібліотека була вивезена Німецьким Військовим Командуванням.