В кожному разі це велике придбання в нашому житті, не так уже багатому на подібні явища.
Познайомився я тут з д. Броше (з Льозанни). Виявляється, що він Вас добре знає. Очевидно й Ви його? Роблячи це припущення, я прохав би Вас повідомити мене більш докладніше про цього нашого "симпатика". Мене мало цікавлять його персональні переконання, більше значення я надавав би його зв'язкам з пресою. Чи останні — поважні і чи варто, на Вашу думку, використати їх для уміщення, напр. "інтерв'ю"? Буду вдячний Вам за відповідні інформації.
Цікавились Ви адресою священ. Білона. На жаль я її не знаю, але подаю Вам адресу ген. Сікевича в Канаді (Це наш бувший посол в Будапешті). Він має постійні дружні зносини з представниками Автокефальної Церкви в Канаді, - отже я певен, що і Вашого листа до о. Білона перешле по призначенню, особливо коли Ви згадаєте генералу Сікевичу, що про його адресу довідались від мене.
Тим часом бажаю Вам всього кращого.
Прошу передати мій привіт Вашій дружині.
З повагою П.
2. X. 1925 р.
Лист до Л. Є. Чикаленка[220]
В — шановний Левко Євгеновичу!
3 листа до мене А. М. Лівицького я знаю, що він Вам писав чи збирався писати про плян видання тижневика в Парижі. Тепер цей плян наближається до здійснення: коли нам пощастить полагодити деякі формальності та технічно — друкарські моменти, то зможемо тижнів за два — три й перше число випустити на світ Божий.
В зв'язку з виданням тижневика виникла у нас думка про те, щоб притягти Вас до ближчої участи в цьому тижневику, а для цього запропонувати Вам переїхати до Парижу. Коли б "переміна клімату" одповідала і Вашим бажанням, то і я і В. К. Пр. радо привітали б Вас в гурті ближчих і постійних співробітників майбутнього видання.
Метою нашого журнала буде: стоячи на засадах УНР, розгорнути конструктивну програму державного будівництва і перепровадити певну систематичну працю в напрямку створення української державної ідеології. Ми гадаємо, що більшість нашої еміґрації потребує органа з такими завданнями, а тому й творча праця його буде переводитись в атмосфері співчуття та заінтересова — ности. Сподіваємось ми, що й для України такий орган, більше як коли, потрібний. Отже, коли б програмове завдання нашого органа, стисло зформульоване мною, поділялось і Вами, то з боку принципового справа Вашої ближчої участи в журналі розв'язувалася б позитивно.
Щодо моментів фінансових, то вони суть такі: наше видання, розміром один аркуш друку щотижня, забезпечене протягом чотирьох місяців. За цей час редакція повинна вжити відповідних заходів для організації передплати, щоб таким чином забезпечити видання надалі. Я персонально вірю, що їй пощастить в цій справі і що тижневик буде виходити і після 4–х місяців. Але покищо я можу говорити тільки про чотиримісячний термін, як про цілком певний. Протягом цього терміну дійсними будуть і фінансові зобов'язання редакції в стосункові до Вас, — в тому разі, коли б Ви погодились на переїзд до Парижу та на ближчу участь у виданні.
Редакція може запропонувати Вам 750 франків місячно. За цю платню Ви мали б такі обов'язки: 1) взяти на себе певну частину редакційної праці (ведення деяких відділів журнала і листування з приводу них з співробітниками), 2) завідування деякими відділами хроніки (для цього Вам довелося б переглядати газети, журнали тощо). Я не конкретизую покищо Ваших обов'язків з цього обсягу, бо гадаю, що тут доцільніше буде порозумітись персонально.
За статті оригінальні Ви, як і решта співробітників, будете отримувати гонорар окремо, від рядків. Це може дати Вам літературного заробітку, в залежності від різних обставин, франків 20–60 місячно, в додатку до основної платні.
Крім того я припускаю, що редакція могла б погодитись на те, щоб Ви могли жити в помешканні редакції журнала. Але про це я з певністю можу сказати тільки тоді, коли сюди поверне В. К. Пр.[окопович][221], якого я чекаю цими днями. Гадаю, що він ніяких заперечень проти цієї комбінації, коли б вона Вам подобалася, не матиме. Треба мати на увазі, що в Парижі видатки на помешкання становлять найбільшу частину прожиточного minimum.
Якщо всі ці умовини для Вас підходящі, то про Вашу згоду на них прохав би повідомити, по моясливості без проволікання: редакція заінтересована в тому, щоб якнайшвидше приступити до справи.