До маминого незадоволення, Янус вiдмовився бути присутнiм на урочистостях. I хоча в цi святковi днi Сонячне Мiсто аж кишiло Сутiнковими (як-нiяк, нашi найближчi родичi), на офiцiйному рiвнi Сутiнки проiгнорували коронування. Це сталося з моєї подачi, оскiльки я вмовив дiда виступити посередником у переговорах з царем Давидом, що мали вiдбутися в Досвiтньому Замку пiсля Брендонового сходження на престол. А як гарант безпеки обох сторiн, Янус не мав морального права виказувати свою упередженiсть — хай навiть вона була очевидна. Цар Давид погодився на цю зустрiч, покладаючись не на сумнiвний нейтралiтет Сутiнкiв, а на бездоганну репутацiю Януса як людини слова.
Сам я до останнього моменту не мiг вирiшити, в якому амплуа менi брати участь у святкуваннях — як брата чи як глави дружнього Дому. Та врештi, переконавшись, що ложа для почесних гостей i без мене має вельми представницький вигляд, я вiддав перевагу ролi члена королiвської родини i скромно загубився в юрбi численних родичiв. Крiм усього iншого, це дозволяло менi без зайвих церемонiй вiднаджувати настирливих репортерiв з технологiчно розвинених свiтiв, що перебували пiд офiцiйним патронажем Дому Свiтла, i не вiдповiдати на їхнi провокативнi запитання стосовно майбутньої вiйни.
Рiвно опiвднi, коли сонце стояло в зенiтi, до храму прибула святкова процесiя на чолi з Брендоном i Бронвен. Їх зустрiчав наш зведений брат Амадiс, величний у своїх шатах верховного жерця Мiтри. Вiн проказав дуже пристрасну промову, вiтаючи нового короля, потiм вiдправив урочисте богослужiння, кульмiнацiєю якого стало ритуальне умертвiння бика. Безвинно забиту тварину негайно винесли з храму, аби встигнути приготувати з неї священну печеню для майбутнього бенкету з нагоди коронування. До речi, через такi жертвоприношення в деяких Домах нас вважали язичниками. Хоча насправдi це не так — мiтраїзм був релiгiєю монотеїстичною, високоорганiзованою, з чiтко окресленими етичними нормами та стрункою теологiєю.
Я не стану розповiдати про коронування Брендона, за яким безпосередньо спостерiгало понад двадцять тисяч чаклунiв та вiдьом, що їх умiстив Головний храм Мiтри в Сонячному Мiстi. Всiм iншим, хто не змiг туди потрапити, довелося задовольнятися дзеркалами; а мiльярди простих смертних з офiцiйних володiнь Дому Свiтла споглядали цю епохальну подiю, жадiбно припавши до екранiв своїх телевiзорiв. Але менi, чесно кажучи, було байдуже. За минулi пiвроку я вже переситився урочистими заходами — поховання короля Брiана, коронування Колiна, моє коронування, моє вiнчання з Дейдрою, вiнчання Брендона з Даною... Це останнє — найбiльша дурниця, яку могли утнути двоє таких розумних людей. Та й те, що затiяли тепер Брендон i Бронвен, не здається менi гарною iдеєю. Хоча, з iншого боку, їхнє рiшення має трохи полегшити менi життя...
Напередоднi ввечерi Бронвен приголомшила мене звiсткою, що коронується разом iз Брендоном.
— Але, золотко, — заперечив я, — навiщо смiшити людей? Адже пiсля Брендонового коронування Амадiс розiрве його шлюб з Даною, i всiм стане ясно, що це назрiвало давно. Невже кiлька днiв, що їх ти проведеш у ранзi королеви, вартi того, щоб виставляти себе на посмiховисько?
— Я не виставлятиму себе на посмiховисько, — заперечила Бронвен. — I королевою буду не кiлька днiв, а принаймнi кiлька рокiв.
Аж тут до мене дiйшло. Неяснi пiдозри останнiх днiв нарештi сформувалися в запiзнiлий здогад. У глибинi душi я передчував це з тiєї самої митi, як Бронвен мало не розплакалася, коли Юнона назвала її дочкою...
— Ви хочете одружитися?
— Так. За законами Царства Свiтла, коронування означатиме також i наше вiнчання. При цьому автоматично буде розiрваний попереднiй Брендонiв шлюб.
— Це була твоя iнiцiатива?
— Нi, Брендонова. Вiн попросив мене залишитися з ним, поки наша незрiвнянна кралечка Дейдра зволить зайняти моє мiсце, — Бронвен сумно всмiхнулася. — Бренда вже сваталась до неї вiд братового iменi, але Дейдра до пробудження свого Дару й чути не хоче про нове замiжжя. Тому Брендон запропонував менi бути його... нi, не супутницею, а радше тимчасовою попутницею.
— I ти погодилась?
— Уяви собi, погодилась. Менi сподобалася його чеснiсть. I взагалi, Брендон подобається менi бiльше за всiх iнших — пiсля тебе, звичайно. Вiн дуже милий i нiжний зi мною.
— То ви вже...