— Проте я волiю бути науковцем.
— Я теж науковець. Зараз я дослiджую Джерело, i що бiльше дiзнаюся про нього, то бiльше здобуваю могутностi, а отже, i влади. Що ж до тебе, то ти своїми вiдкриттями...
— Чужими вiдкриттями, — уточнив Колiн.
— Це не має значення. Так чи iнакше, ти суттєво вплинув на розвиток тамтешньої науки. А оскiльки наука — нарiжний камiнь будь-якої технологiчної цивiлiзацiї, то тим самим ти змiнив природний хiд iсторiї. Хiба це не влада? До речi, як справи з премiєю?
Колiн почервонiв:
— Боюся, її таки дадуть, попри всi мої намагання цього уникнути.
Я встала з лави, дбайливо поклала Дейдру в колиску, потiм повернулася на своє мiсце i сказала:
— А ти не бiйся. Хоч там як, а ти принiс користь науцi того свiту. А ще ти сам казав, що зробив деякi уточнення й узагальнення.
— Ну так, зробив. Знання теорiї поля дозволили менi краще зрозумiти Джерело, а це своєю чергою навело мене на певнi iдеї. Я дещо змiнив вихiднi постулати, усунув протирiччя... Та все це лише крапля в морi.
— Це лише початок, — заперечила я. — Ти ж не мiг запропонувати свої вдосконалення до теорiї, якої ще не iснувало.
— Я мiг би зробити це в тому свiтi, де вона iснує.
— А чому не зробив?
— Саме тому, що починав з вiдвертого плагiату.
— Всi починають з плагiату, не переймайся цим. Продовжуй дослiдження, розвивай свою теорiю, пiдбирайся до Джерела з iншої боку. Я вивчатиму його логiчну структуру, а ти — фiзичну.
— Бракує третьої компоненти, — зауважив Колiн. — Можливо, найголовнiшої — метафiзики.
Ми не змовляючись подивилися на колиску, в якiй безтурботно спала, ще не усвiдомлюючи своєї винятковостi, мала Дейдра — дитя Дани, Артура i Джерела...
Роздiл 43
Артур
За попередньою домовленiстю, делегацiя Свiтла мала перша залишити Сутiнки. Ми спустилися в Залу Переходу i в гнiтючiй мовчанцi пiдiйшли до арок. Настрiй був паскудний.
Як я й боявся, перемовини Брендона з царем Давидом закiнчилися безрезультатно. Наявна була добра воля обох сторiн, бажання запобiгти згубнiй вiйнi, але всi доводи здорового глузду розбилися об емоцiї. Загибель Рахiлi вимагала помсти — а оскiльки конкретних винних так i не знайшли, то вiдповiдальнiсть лягала на все Царство Свiтла. Крiм того, масовi гуляння на вулицях Сонячного Мiста, а також провокативнi заяви деяких високопоставлених осiб iз союзних нам Домiв загострили пристрастi в Iзраїлi до межi. З iншого ж боку, була вiдозва царя Давида до своїх пiдданих, складена явно зопалу i вкрай образлива для дiтей Свiтла. Як король, Брендон не мiг залишити її без уваги i мусив дати належну вiдповiдь. Отож главам двох Домiв не лишалося нiчого iншого, як оголосити один одному вiйну, обговорити умови її ведення (це було єдиним позитивним моментом) i пiдписати пакт про початок бойових дiй.
— Ну що ж, брате, — сказав Брендон, зупинившись бiля арки. — Нашi шляхи розходяться.
Я кивнув:
— Так.
Ми трохи помовчали, потiм Брендон з зiтханням вимовив:
— Чорт! Ненавиджу сцени прощання. Так тоскно, хоч вовком вий... Гаразд. Переказуй вiтання Брендi.
— Обов’язково. Скажу, що ти сумуєш за нею.
— Вона й так знає.
Брендон обiйняв мене, потиснув руку Дiонiсу i швидко пройшов пiд арку. Не обертаючись, викликав Образ Джерела, а за мить його фiгура розтанула в повiтрi. Iншi члени делегацiї, вiддавши менi честь, разом ввiйшли в Тунель.
Нас залишилося троє — я, Дiонiс i Джона. Сiм моїх друзiв та родичiв — четверо Сутiнкових i троє дiтей Свiтла — вже перебували в Авалонi. Я переправив їх до Бренди ще зранку, щоб вони встигли трохи освоїтися, перш нiж я офiцiйно представлю їх при дворi.
Що ж до Джони, то питання про його статус залишалося вiдкритим. Я не мав часу помiркувати над цим, але схилявся до думки, що там, де приймуть вiсьмох учителiв (включно з Дiонiсом), знайдеться мiсце i для дев’ятого. Тим бiльше що дев’ять — магiчне число.
Ще в лiфтi я зв’язався з Брендою i попросив її приготуватися. Тепер вона сама вийшла на зв’язок i повiдомила, що готова до прийому.
— Рушаймо, — сказав я Дiонiсу та Джонi, i ми вступили пiд арку.
За моєю командою Образ Джерела загорнув нас трьох у силовий кокон. Контакт мiж мною та Брендою набув у моєму сприйняттi вигляду нитки, протягненої через нескiнченнiсть. Для проби я спочатку смикнув цю нитку, перевiривши її на мiцнiсть, потiм схопився за неї i звелiв сестрi тягти...