— Він, здається, трохи заспокоївся, — сказала дівчина. Батько посміхнувся, відкрилися білі зуби з фіолетовим відливом.
— Мі! Моя люба Мі! — вигукнув батько. — Чи знаєш ти, кого нам прислав Вухатий? Це ж справжнісінький фаетонець. Поглянь, імпульси не виходили за межі наших гравітаційних полів!..
— Отже, Материк Свободи… — Ні! Це щось інше. Очевидно, ми маємо справу з генієм. Зв'язок з Материком Свободи ми плануємо на рівні телепрограм. А ця людина створила власний психовідповідник. Зовсім інша якість!
— Невже це справді важко? — здивувалась дівчина. — Так просто…
— Пересилати себе у формі імпульсних модуляцій нас навчила Дема. Ми також починали із звичайнісіньких телепрограм. Але як розшифрувати його генетичний код? Мабуть наш гість не знайомий з міжзоряним правилом. Новак у цій справі.
— Тату! Спробуймо з ним побалакати. — Дівчина підійшла до апарата, увімкнула якийсь прилад, що відтворював зворотний зв'язок. — Вельмишановний фаетонцю! Вас вітає донька філософа Ну. Ми з батьком дуже раді, що ваш геніальний експеримент завершився успіхом. Це справді історична подія. Але наші прилади не зафіксували ваш генетичний код. Ми маємо вашу особу лише в променевій формі. Вам потрібне тіло. Його можна виготовити в наших лабораторіях. Будь ласка, дайте ваші генетичні індекси. За міжзоряним правилом їх належить висилати раніше, ніж індекси психовідповідників.
Микола мовчав. Там, на Фаетоні, діяв його електронний двійник, який через комету встановив зв'язок з іншим електронним організмом, призначеним для відтворення психовідповідників. Той електронний організм розшифровував і розгортав їх так, як розгортає Сонце, що засобами фотосинтезу читає програму спадковості, закладену в зародки… І, діючи на цю програму, забезпечує організми променевою енергією, без якої вони нездатні розгорнути себе просторово, — тобто перетворитись із генетичної інформації на людину.
Лише тепер Шако-Микола збагнув, яку він вчинив помилку. І разом з тим зрозумів найвищу таємницю Субстанції.
Інформація пересувається в шести вимірах, бо просторова динаміка — шестивимірна. Кожна лінія тривимірного простору має в собі прямий і зворотний зв'язок. Або дію і протидію, що виступають у своїй динаміці як рівні величини. Гравітація і антигравітація. Вибух і антивибух. Світло і Антисвітло. День і Ніч…
У нульовому синтезі (сьомий вимір) вони зливаються у макровідчуття і мікровідчуття, що творять макропсихіку і мікропсихіку, яку ми називаємо підсвідомістю…
Микола відчував себе так, як відчуває людина, що, намагаючись перейти кордон, потрапила в пастку. І тепер її не приймає ні сусідня держава, ні своя…
Він напружує пам'ять, намагаючись відтворити в ній генетичні індекси. Та це неможливої Його фаетонський двійник, що став тепер його володарем, не одержав завдання пересилати їх на Юпітер.
— Він мовчить, — розчаровано сказала Мі. — Треба посилити генератор зворотного зв'язку.
Микола дістав змогу говорити.
— Я прибув із держави Безсмертного. Я — його радник. Генетичні індекси не закладені в програму мого психовідповідника. Я їх не знаю.
— Шкода, — сумовито повела райдужною бровою Мі. — Ризикувати ми не маємо права. Як ти гадаєш, тату?..
— Так, це дуже небезпечно. Вам краще, колего, повторити дослід. Я бачу, ви до нього цілком готові. Ми надішлемо Вухатого ближче до вашої орбіти. В зону зближення гравітаційних полів.
Темно стало в Миколиній душі. Обличчя, які він бачив неживим оком, — оком приладів, — здалися йому чужими, непривітними. Чому так холодно з ним розмовляли? Хіба можна отак розмовляти з людиною, що прибула з іншої планети? Хіба на це він розраховував?..
Тоскно. Моторошно. Хотілося розтрощити отой саркофаг, який був тепер його домівкою. Та Микола відчував себе цілком безпорадним.
А, власне, яке він мав право нарікати на цих людей? Хіба там, на Фаетоні, з електронними організмами розмовляли сердечніше? Хіба вони не були тільки сумою математичних символів?.. О ні, він іще не став для них людиною. Так само, як для фаетонців не були людьми зображення на екранах, що відтворювали коливання у глибинах електронного мозку. І хоч інженери добре знали, що мозок живе, думає, але то було життя іншого виміру, холодне, чуже, незнайоме…
Та й не може він стати людиною без їхньої допомоги. Це тепер ясно. Спершу за генетичними індексами вони повинні виготовити відповідник його тіла. Той відповідник буде цілком пристосований до їхніх умов, що не мають нічого спільного з життєвими умовами на Фаетоні. І лише тоді його психодвійник знайде для себе тіло. Отже, для таких мандрів потрібна взаємодія двох розумних світів. Двох, а не одного! Це значно складніше, ніж він уявляв…