— Свідчення дуже цікаве, — погодився Мирон Якович.
— Отже, Бог таки є! Вони наказали Ієзекеїлові пророкувати від імені Бога…
Мирон Якович посміхнувся.
— Колись французькі академіки дуже гнівалися на людей, які стверджували: з неба падає розпечене каміння. Академіки гадали так: якщо це правда, тоді немає жодної можливості заперечити Бога. Ви стверджуєте майже те саме: якщо на Земді побували космічні істоти, — значить, вони були посланцями Господа Бога.
— Логос є Логос. І якщо він діє із глибин матерії, то все одно людина не може бути від нього вільною.
— Ось що, Вікторе… Воля, про яку ви кажете, — це бажання бачити себе над Природою. Але жити у Всесвіті й бути від нього незалежним справді таки не можна.
Я хотіла познайомити Миколу із Мироном Яковичем, але не встигла. Та професор, мабуть, знає про його арешт. Хтось із наших йому розповів. Я це відчуваю підсвідомо: дивиться на мене тепло, співчутливо. Проте запитати не наважується. Тим часом Віктор продовжував:
— Тепер я знаю, що таке Тунгуський вибух. Це — вибух конденсованої плазми. Вона прийшла з Юпітера. В неї була закладена ідея. Або інформація. Або ж програма. Світло ж переносить ідеї! Правда, Оксано?.. Сяйво кілька днів опромінювало земну кулю. Небо світилося навіть над Парижем.
Невже оте сяйво не мало в собі якоїсь програми? Юпітер потроху нас підштовхує…
Я запитала:
— Якщо Юпітер здатний підштовхувати згустками плазми, тоді навіщо отой корабель, про який розповідав Ієзекеїл? Чи, може, він був не з Юпітера?
— Ну, бачиш… Кинути на Ізраїль капсулу, начинену променевою програмою… Що б тоді лишилося від синів Ізраїлю? А район падіння Тунгуського тіла — цілком безлюдний. Мабуть на Юпітері не хочуть нам лиха. І наша революція…
Словом, за Віктором виходило так, що жовтнева революція була запланована на Юпітері. Вона впала з неба…
Це вже забагато. Я посміхалась. Але тільки в душі. Це була майже та сама релігія, з проповідями якої колись виступали Горький і Луначарський. Правда, про Юпітер вони не казали, але об'єктом обожнення для Луначарського був космос. І соціалізм… Боротися проти релігійних переконань Віктора мені сьогодні не хотілось. Хай іншим разом…
До того ж мене стримувало таке питання: а чи треба боротися проти думки, що космос впливає на земне життя? На якій же гілці висить оця зелена ягода — наша земна куля?..
22. Материк Свободи
Над величезною круглою площею іскристо виграє, міняється при кожному повороті голови, засвічує власні блакитні зорі сферична поверхня крижаної стелі. Площа створена в найглибших надрах крижаного океану. Вона — початок дороги до Материка Свободи. На підлозі стоїть видовжена обтічної форми коробка, в якій можуть вільно розміститись кілька осіб. На даху загадкової коробки — дві великі металеві кулі.
Лоча, Микола, дядько Ело й дядько Гашо заходять усередину цього, на перший погляд, примітивного апарата, сідають у крісла. Штаб повстанців дозволив їм відвідати Материк Свободи.
Попереду, біля невеличкого щитка, на якому, окрім двох ледь помітних кнопок, нічого немає, сидить високий моложавий чоловік з густими чорними бровами і смолистим волоссям, зодягнений у сірий одяг вільного, незнайомого крою. Це інженер з Материка Свободи, який допомагав Штабові споруджувати Другу електростанцію, що своєю потужністю вдвічі більша від першої. Зараз вона майже готова, інженер повертається додому. Він охоче зголосився бути їхнім гідом, щоб якоюсь мірою віддячити за гостинність. На загальний подив, з’ясувалося, що його також звати Ело. Одразу ж умовилися, що він буде Ело-перший, а Миколин дядько — Ело-другий.
Ело-перший натиснув кнопку на щитку, коробка разом з пасажирами плавно піднялась у повітря, описала коло над площею, і ніби тріска, яку всмоктав сильний протяг, полетіла в отвір Крижаного тунелю. Металеві кулі, що зблискували на її даху, одразу ж відшукали у крижаній стелі глибокий жолоб, легко, непомітно для ока, закрутились — і нехитрий гравітаційний апарат помчав уперед, набираючи швидкість.
Тунель був широкий, добре освітлений. З протилежного боку можна помітити ще один жолоб — для зустрічних ешелонів. Ело-перший пояснив, що ці жолоби потрібні лише для того, щоб надати гравітаційним апаратам строго прямолінійного руху.
Їхній апарат годиться для перевезення окремих людей чи невеличких груп. Складне устаткування перевозили потужними ешелонами.