У цьому житті все має ціну. Аби в опонента були довші руки, аби він міг не тільки руйнувати, а й будувати, то перспектива зробити набагато більше, ніж залучити на свій бік велетенський людський бардак: тому ми і сиділи за гарним, з червоного дерева столом, обставленим декоративними пальмами та орхідеями. І Пилипович, що за останні роки перекинувся в інший вид діяльності, тобто взагалі покинув поезію, гуманітарне направлення і більше був пов'язаний з технікою, ніж з естетськими уподобаннями, що смерділи кількома революціями, не більше, та й то безкровними, з неймовірним пафосним галасом, що закінчувався розподілом і тяганням з рук у руки міністерських портфелів напівграмотними, з трьома освітами колгоспними мужиками, що вчора чи позавчора слугували п'яним шевцям десь під Уманню. Тож Пилипович займав посаду директора науково-дослідного інституту по конверсії, який займався розробкою і переходом військових заводів на мирну продукцію. Якось несподівано, після короткої приватної бесіди з Блохом, він перебрався з гуманітарного інституту, по якому гуляли протяги, вешталися примарами висохлі мумії німфоманок-критикес і алкоголіків-аспірантів, готових за високу оцінку їхнього нікчемного існування в подібних пенатах падати перед Пилиповичем навзнак: боги іноді сходять на землю. Він перебрався на цю посаду карколомно швидко, так, що цього навіть не встигли помітити у верхах. Там роздавали чергову партію портфелів. І тому зараз, в цій напівмармуровій кам'яниці, я повинен був влаштовувати марудну справу.
Через банкірів, друзів Блоха, що кілька років уже з бізнесу отримували паї, а їхні дружини соболині хутра, коштовності й авто, що їх розбивали з дитячою безпосередністю, мов шкаралупки горіхів, а тому з тією ж ніжністю і простотою звикли до наших подарунків, наче ми якась худоба, хоча раціональне зерно в такій думці є.
За допомогою радників і кількох екс-прем'єрів нам вдалося вибити у державних структур цей дозвіл, чи то патент, для повної іноземної ясності, по переходу військових заводів на мирну продукцію, а банкіри виділили шалені гроші готівкою для розробки новітніх проектів. Пилипович зібрав досить міцний колектив, більшість з них дивилася на світ дебільними романтичними очима алкоголіків, педерастів, онаністів і стукачів. Усі вони поклялися у вірності перед шефом, і це означало, що вони не дадуть спуску нікому, навіть власній тіні. Через Пилиповича, тобто через його досить офіційну контору, запускали гроші в обіг. Ми закуповували за кордоном дешеві, але дефіцитні у нас товари. Добре розроблена система, що налагоджена через наркокур'єрів, котрих здебільше ми забезпечували фальшивими паспортами, виводила наших на потрібних людей за кордоном. Через радників ми зазнайомилися з митницею, що погодилася, дуже скромно і чемно, за якийсь там відсоток, пропускати товар, що більшою частиною числився в документах як гуманітарна допомога. Або Місія Червоного Хреста.