Ніхто не вірив у чудо. І чуда не відбулося. Вони розкривали пащі, поглядаючи на двох прищавих молодиків, що знічев'я, вже поозвичаївшись, хрестили роти і косували на сулії з самогоном. Останнє дуже насторожувало братію. Монашки читали вже молитви невпопад. Яка потрапить на око. А братія в рясах відкорковувала зубами бутлі, відпивала; вони, похмелені, вже з полегкістю покурювали, відригували, підманюючи монашків гранчаками. Раби, завезені нами з Півдня, вже обжилися, декотрих вже не били, тому вони повідпускали бороди і кіски, єхидно усміхаючись, чекали на долю двох монахів.