Выбрать главу

Сніданок вона проспала, пан Матрай працював уже в саду, вона швидко випила чашку кави й задоволено гукнула: скоро повернусь, не буду переборщувати першого дня! Спробувала дорогою № 2, але «оглядова вежа» їй більше не подобалась, тоді спробувала вийти на дорогу № 1 і до ставків. Але тут, так близько від міста, були люди, теж вийшли на прогулянку, і верескливі діти, невеличке розчарування, але вже завтра вона вирушить на великі прогулянки до озера, і візьме купальника, і поплаває потім.

Перекусила з батьком дрібничками, він завжди дивувався, що Елізабет дома вдовольнялася «дрібничками», бо уявляв її життя за вишуканими обідами й вечерями, з шампанським і кав’яром, і коли вона розповідала, він їй вірив, бо в її розповідях були лише чудові ресторани та знамениті й цікаві люди, і хоча всі ці історії і не були вигадані, інших вона не розповідала, тих, що погано надаються до розповіді і де не було місця для шампанського і знаменитих людей, а були колеги й інтриги, втомлива біганина й буденна метушня, з роботою й термінами, з надмірною кількістю випитої кави й проковтнутим на ходу сендвічем, з нарадами, з валізами, які, не встигнеш розпакувати, треба пакувати знову, всіма можливими й неможливими неприємностями, історії, незрозумілі панові Матраєві, будні якого минають у спокої на Лаубенвеґ і який лише інколи переживав потрясіння через телеграми й листи від дітей, листівки з чужих країв з вітаннями, дзвінки, навіть тоді, коли він саме мав намір послухати новини, і попри все Елізабет переконливо пояснювала, що їй тут з ним краще смакує, що кілька сосисок і шматочок сиру тут смакують їй краще, ніж наїдки в Парижі, в китайському ресторані. Оскільки пан Матрай ще ніколи не був у китайському ресторані і Китай був для нього чимось моторошним, він з розумінням кивнув, бо що тут незрозуміло, і повів її до саду, зірвав для неї кілька перших вишень і смородини, бо ж дитина цілий рік не їла нічого направду путнього, а фрукти з власного саду здоровіші порівняно з тим закордонним непотребом на базарах, хай не сумнівається, він постарається, щоб вона за кілька днів виглядала краще. Бо цього разу вона виглядає недобре. Той чай без кінця і краю в Лондоні теж йому не давав спокою, чиста отрута, без сумніву, чай може бути й корисним, але коли хворий чи простуджений, але щоб цілий день чай! Роберт, безумовно, розсудливіший, і після одруження в його житті запанує лад, а Елізабет не дбає про своє здоров’я, і до його гордості за її успіхи в житті щоразу закрадався неспокій, що вона нерозсудливо живе.