«Нова рада» – київська щоденна газета, видавалась С. Єфремовим, А. Ніковським та іншими з березня 1917 р. до січня 1918 р. Певним чином заміщувала заборонену царським урядом 1914 р. єдину на ті часи щоденну газету «Рада» у Києві.
Сполкомщики – простонародне від рос. «исполкомщики».
СИНІЙ ЛИСТОПАД. Надруковане оповідання вперше у «Синіх етюдах», потім окремим виданням у ДВУ 1926 р. та у т. 1 тритомників. Подаємо за останнім.
Фігнєр В. М. (1852–1942) – російська революціонерка-терористка з групи «Народна воля», учасниця кількох гучних замахів. З 1883 р. засуджена на довічне ув'язнення, двадцять років перебувала у Шліссельбурзі в одиночній камері. 1906 р. утекла з архангельського поселення за кордон, де й померла у цілковитому зреченні політичної боротьби.
Колхіда – антична назва Кавказького узбережжя Чорного моря.
Шаміль (1799–1871) – третій і останній імам (релігійний правитель) Дагестану і Чечні (1834–1859), вождь національно-визвольної боротьби північнокавказьких горців проти російського колоніалізму г засновник імамату. В 1859 р. підступно полонений і засланий у Калугу. Тільки у 1870 р. йому вдалося втекти із заслання, помер Шаміль поблизу Медіни (Аравія) по дорозі в Мекку.
Домбровський Я. (1836–1871), Россєл Л.-Н. (1844–1871), Дєляклюз Л.-Ч. (1809–1871) – учасники Паризької комуни.
ЧУМАКІВСЬКА КОМУНА. Вперше оповідання було надруковане у «Синіх етюдах», потім у Творах, т. 1. Подаємо за виданням 1929 р.
Чумак В. Г. (1900–1919) – український радянський поет, вів активну підпільну боротьбу в окупованому петлюрівцями та денікінцями Києві. Розстріляний денікінською контррозвідкою.
Молоння – застаріла слов'янська назва блискавки.
Гєккєль Ернст (1834–1919) – німецький біолог-еволюціоніст, пропагатор теорії Ч. Дарвіна про походження видів. Намагався створити і обгрунтувати соціальний дарвінізм, а також спілку науки і релігії.
Мах Ернст (1838–1916) – австрійський фізик і філософ, мав значний вплив на розвиток емпіріокритицизму та неопозитивізму, проти чого гостро виступив В. І: Ленін у 1909 р.
НА ОЗЕРА. Надруковано цей твір було вперше у журналі «Всесвіт» (1926.—№ 15). Потім у Творах, т. 1 (1927-й і 1929 рр.) та у т. 1 Вибраних творів 1932 р. Подаємо за останнім виданням, в якому оповіданню передував невеличкий вступ:
«До етюда «На озера» я відношу й «Мисливські оповідання добродія Степчука». Ці поетичні екзерциції (свідомо беру це не зовсім благозвучне слово) треба розглядати не як оповідання пролетарського мисливця, а як записки переляканого дрібного буржуа. Хіба ж пролетаріат «тікає від людей»? Хіба він ширяє над «мертвими краями старосвітських поміщиків», «шукаючи нових ілюзій до нових невідомих берегів»? Отже, нічого нема дивного в тому, що модернізований Тартарен боїться мертвої качки, дітей і, нарешті, опудала в останньому оповіданні того ж таки добродія Степчука». Написано 1927 року.
Тартарен – герой трилогії «Незвичайні пригоди Тартарена із Тараскона» (1872–1890) французького письменника Альфонса Доде (1840–1897), в якій у гумористичній формі зображений тип дрібного буржуа – задаваки, заядлого мисливця.
Cela va sans dire (фр.) – само собою зрозуміло.
Дон Квізадо – одне з прізвищ Дон-Кіхота.
БАРАКИ, ЩО ЗА МІСТОМ. Вперше оповідання було надруковане у «Синіх етюдах», у 1926 р. вийшло у ДВУ окремою книжечкою. Востаннє публікувалось у т. 1 тритомника, за другим виданням якого і подаємо у цій книжці.
СВИНЯ. Вийшла першодруком у «Синіх етюдах», потім у т. 1 Творів, за другим виданням якого ми й передруковуємо.
Sus domesticus (лат.) – свиня домашня, і далі перераховуються найпоширеніші домашні породи; sus scrofa (лат.) – дика свиня.
Совнаркомка – розмовне: спецїдальня і спецрозподільник для відповідальних працівників Раднаркому.
КІМНАТА ч. 2. Надруковане вперше оповідання було у журналі «Шляхи мистецтва» (1922.—№ 1), згодом у збірці «Сині етюди» і т. 1 Творів. Подаємо за другим виданням т. 1 Творів 1929 р.
ЛЕГЕНДА. Надруковано це оповідання вперше у «Синіх етюдах», потім у збірці М. Хвильового «Злочин» (X.: ДВУ, 1926). Ввійшло також у т. 1 тритомника і Вибраних творів 1932 р., за яким подаємо у це видання. Заувага М. Хвильового до оповідання:
Див. вступне слово до «Кота в чоботях». Написано 1921 року.
Приймак – Примаков В. М. (1897–1937), радянський військовий діяч, організатор і керівник Червоного козацтва України, бойовий побратим Ю. М. Коцюбинського.