Четансапа — «Чорний Сокіл», молодий вождь, ватажок союзу Червоних Оленів (за індійським порядком слів, спершу ставиться іменник, а тоді прикметник. Отже, Четансапа в дослівному перекладі означає «Сокіл Чорний»).
Монгшонгша — «Гнучка Верба», його дружина.
Гапеда — «Гребінник», Ведмежий хлопець — одинадцятирічний син Четансапи. Перший ватажок союзу Молодих Собак.
Часке — «Широконогий», Ведмежий хлопець — небіж воїна Шонки, якого усиновив Четансапа. Другий ватажок Молодих Собак.
Чапа — «Хитрий Бобер», або просто Бобер — син негра, що втік з рабства, і жінки з Ведмежого братства.
Ряба Корова — Боброва бабка.
Медова Квітка — Боброва небога.
Грозова Хмара — Боброва небога.
Ящірка — подруга Грозової Хмари.
Чотанка — «Флейта», літній шанований воїн.
Старий Крук — воїн.
Молоді Круки — його сини.
Шонка — «Собака», воїн.
Татокано — «Антилопа», розвідник і бігун, згодом — Генерал.
Ігасапа — «Чорна Скеля», молодий воїн і розвідник.
Огітіка — «Жахливий», вовкодав.
б) Інші дакоти:
Татанка-йотанка — «Відпочиваючий Бізон», найвпливовіший чаклун з племені тетон-дакота.
Кривавий Томагавк — начальник табірної поліції в резервації.
в) Індійці з інших племен:
Тобіас — відомий ще як Шеф де Лю (Вовчий Вождь) або Шунктокеча (Вовк), делавар, розвідник американської армії.
Гірський Грім — ватажок загону сітсікау, що зробив наскок на володіння дакотів.
Сітопанакі — «Ноги якої співають, коли вона йде», сестра Гірського Грома.
Шудегатша — «Дим», понка.
г) Білі:
Адамс — син фермера, раурайтер.
Томас і Тео — пастухи (ковбої), згодом — раурайтери.
Фред, або Фредді Кларк, прозваний Червоним Лисом, — шукач золота, мисливець, розвідник, контрабандист, довірений полковника Джекмана.
Пако Бакеріко, відомий під прізвиськом Моніто («Мавпочка»«), король контрабандистів.
Беззубий Бен — торговець хутром і трактирник.
Великий Джонні — трактирник.
Майор Самуїл Сміт — комендант передового форту.
Кет — його дочка.
Антоні Роуч — лейтенант, згодом капітан.
Полковник Джекман.
ЛІЗЕЛОТТА ВЕЛЬСКОПФ-ГЕНРІХ ТА ЇЇ РОМАН «СИНИ ВЕЛИКОЇ ВЕДМЕДИЦІ»
Лізелотта Вельскопф-Генріх народилася 15 вересня 1901 року в Мюнхені, в родині адвоката. Діставши у рідному місті вищу економічну й історико-філософську освіту, вона цілком присвячує себе літературній діяльності, яку розпочала ще у студентські роки. Та на перешкоді її широким творчим задумам став фашистський державний переворот 1933 року. Бути підспівувачем у гітлерівців письменниця не хотіла і стала на шлях активної політичної боротьби у лавах бійців руху Опору. Антифашистська діяльність її спочатку проходила в провінції, а з 1943 до 1945 року — у самому Берліні. Після розгрому фашизму Лізелотта Вельскопф-Генріх активно включилась в адміністративно-господарську та громадську роботу в Німецькій Демократичній Республіці.
З 1949 року вона — науковий співробітник університету імені Гумбольдта, а з 1960 року — професор стародавньої історії того ж університету.
Лізелотта Вельскопф внесла вагомий вклад у становлення нової літератури в Німецькій Демократичній Республіці. Першим визначним твором її був роман «Сини Великої Ведмедиці» (1951), широко відомий тепер не тільки на батьківщині письменниці, а й за межами Німеччини. Інтерес читачів до цієї книги пояснюється гарячою симпатією Вельскопф до справедливої боротьби індійців у Сполучених Штатах Америки проти колонізаторів. Увагу письменниці приваблювала також доля робітничого класу Німеччини у часи Веймарської буржуазно-демократичної республіки і в жорстокі часи фашизму. Цій темі Лізелотта Вельскопф присвятила трилогію «Двоє друзів» («Двоє друзів», «Шляхи розійшлися», «Побачення знову»). Це зворушлива історія життя двох інтелігентів протягом 1928–1945 років. Трилогія, написана в 1956 році, викликала чималий інтерес у німецьких читачів і була предметом досить великої дискусії в критиці Німецької Демократичної Республіки.
Нашу увагу в даному разі привертає роман «Сини Великої Ведмедиці». Тема життя, побуту, довготривалої і запеклої боротьби американських індійців проти колонізаторів цікавила літературних діячів різних країн ще тоді, як європейці познайомилися з Америкою. Це питання вивчали філологи, етнографи, фольклористи. Отже, тепер наука досить переконливо довела, звідки походять американські індійці.