Сірано
Партер
Ха-ха! Гав-гав! Ігі! Кукуріку!
Сірано
Паж
Сірано
Я вам велю мовчати!
Усім я виклик шлю – хто хоче з вас прийняти?
Ну, я записую героїв імена!
Додержуйте черги! Та де ж хоч би одна
Душа, зі мною стать на смертний бій готова?
Ви, пане? Ні? Ви? Ні? Даю шляхетське слово,
Що з честю я того навіки укладу,
Хто шпагу Сірано зустріне на біду!
Ну, хто готов із вас, – нехай підійме руку!
Позастигали всі? Ані руки, ні звуку? Що ж, далі…
(Повертаючись у той бік, де Монфлері стоїть у тоскному чеканні.)
Хочу я, щоб флюс цей, що напух
В театрі на виду, безболісно відтух,
А ні, -
Я, як хірург, його розріжу миттю!
Монфлері
Сірано
(злазить із свого стільця, сідає посеред утвореного людьми кола і влаштовується як у себе вдома)
Повний місяцю, непрошений блакиттю!
Три рази лясну вам – на третьому зайдіть!
Партер
Сірано
Монфлері
Голос
Гей Монфлері, пождіть! Лишіться!
У партері
Сірано
Монфлері
Сірано
Монфлері зникає, мов провалюється в люк. Буря сміху, свистків, криків.
Крики
Сірано
(з осяяним обличчям, розвалюється на стільці, схрестивши ноги)
Городянин
Бельроз виходить на авансцену і вклоняється.
У ложах
Бельроз! Бельроз прийшов!
Бельроз
Партер
Геть! Заховайся знов!
Подати Жоделе!
Жоделе
(виходить і говорить гугняво)
Партер
Жоделе
Браво – геть! До біса всі ці речі!
Актор, що черевом вам до смаку припав,
Заслаб…
Партер
Жоделе
Партер
Нехай повернеться!
– Ні!
– Так!
Молодий чоловік
Скажіть єдине:
Чим винен Монфлері?
Сірано
А, молода пташино,
Його ненавидіть причин я маю дві.
По-перше, це актор із клоччям в голові,
Ревун, крикун, хрипун, у кого й гарні вірші –
Не то вже, що лихі – виходять за найгірші.
А друге – це секрет, і я його втаю!
Старий городянин
Але ж, щоб ненависть удовольнить свою,
«Клорізу» перервать яке ви мали право,
Таку прекрасну річ!
Сірано
(повертається на стільці до городянина, шанобливо)
Стара моя халяво!
Не вартий шеляга нікчемний ваш Баро
І перервать його – не зло це, а добро!