Выбрать главу
Стробіл
Зате гладкішу дам флейтистку я. Гей, Фрігіє, ти з ним йди. Елевсіє, Сюди, до нас.

Анфрак, декілька кухарчуків і одна флейтистка ідуть до будинку Мегадора.

Конгріон
О, Стробіле підступний, як же так? До кого мене загнав ти? До скнари старого! Що з нього візьмеш? Хоч до хрипоти Кричи.
Стробіл
Ти, дурний, не знаєш вдячності.
Конгріон
Як так?
Стробіл
А так. По-перше, у домі тут 340 Не буде галасливо. Чого не вистачає, сам з будинку Несеш: на прохання не витратиш часу У нас і шум, і тіснява, і народ скрізь, Посуд, срібло, килими і золото. Пропало що (я знаю, стриманий ти Дуже, поки щось не потрапило під руку), І скажуть: «Кухарі украли! Гей, хапай, В’яжи! Лупцюй! Садови у підвал!» А там з тобою Нічого того не буде, бо нема чого Поцупити тобі. За мною сюди йди.
Конгріон
Йду.

СЦЕНА П'ЯТА

Стробіл, Стафіла, Конгріон.

Стробіл
(стукає)
350 Гей ти Стафіло! Двері відкривай! Гей-гей!
Стафіла
Хто там?
Стробіл
Стробіл.
Стафіла
Чого тобі?
Стробіл
Цих кухарів бери І флейтистку. А ось їстівне. До весілля все Приправаити в дім Евкліона Мегадор велів.
Стафіла
Церерине, чи що, весілля будемо святкувати?
Стробіл
А що?
Стафіла
Та ж вина не бачу я.
Стробіл
То принесуть, як з ринку сам повернеться.
Стафіла
Та й дрів немає у нас зовсім.
Конгріон
А дошки є?
Стафіла
Є.
Конгріон
Ось вони, дрова! Не треба шукати.
Стафіла
Ах, мерзота, хоч і слуга Вулканів[11]! Як тебе Вогонь не чистить! Що ж, через цей обід ми Спалить повинні хату?
Конгріон
Не треба.
Стробіл
У дім веди їх.
Стафіла
Гей, сюди, за мною!
(Йдуть.)

СЦЕНА ШОСТА

Піфодік
Старайтеся! Кухарів піду провідаю. За ними треба пильнувати. Чи не краще Змусити їх обід готувати в льосі, Готове ж нагору в коробах тягати? А раптом, що наготують, те внизу зжеруть? Вгорі усі без обіду, а внизу — обід! Та що ж я розпатякався, неначе справ немає, 370 І повний дім грабіжників!
(Іде.)

СЦЕНА СЬОМА

Евкліон, Конгріон.

Евкліон
Хотів я побадьорити себе, свій дух підняти. Сьогодні до весілля дочки відправився На ринок: рибу запитую — дорого. Баранина, яловичина, телятина, Тунець, свинина, — що не візьми, усе дорого, I тим ще дорожче: грошей не було. Пішов з досадою, зовсім нема за що купити. Ось так уникнув я рук розбійницьких. Дорогою сам собі так надумався: 380 «Розщедришся у свято неощадливо, Прийде нестача в будень», — і чітко Я серцю і шлунку думку цю послав, I дух мій моє рішення прийняв, Як весілля справити з меншими витратами. Вінки купив, ці пахощі Покладемо на вівтар Лару нашому Нехай дарує щастя шлюбу дочки! Та що це? Відкриті в нашому будинку двері, I галас усередині. Лишенько! Чи не грабують?
Конгріон
вернуться

11

…мерзота, хоч і слуга Вулканів — Стафіла називає кухара слугою Вулкана, вогонь усе очищає, але кухар усе-таки залишається «нечищеним».