Мешканці всіх островів Архіпелагу і Меж говорять ардичною мовою і мають подібну культурою з невеликими місцевими варіаціями. Навіть невеликий народ з далекої південно-західної Межі, який все своє життя проводить на великих плотах, зберігає старовинну традицію великих щорічних свят; втім, культура цього народу все ж значно відрізняється від культури Архіпелагу, оскільки люди, що живуть на плотах, не займаються ні сільським господарством, ні торгівлею, практично не мають зв'язків з мешканцями островів і майже нічого не знають про їхнє життя.
Велика частина жителів Земномор'я — люди смагляві, з мідно- або навіть темно-коричневою шкірою; у них пряме чорне волосся і темні очі. Переважний тип людей такий: невеликого зросту, досить крихкий кістяк, але мускулатура добре розвинена, тіло і кінцівки пропорційні. В цілому це люди досить стрункі і красиві. Жителі Східної і Південної Меж трохи вищі ростом, ширші в плечах і більш темношкірі. У багатьох жителів півдня шкіра справді темно-коричнева. У чоловіків з островів Архіпелагу рослинність на обличчі зазвичай вельми незначна або ж її немає зовсім.
У жителів північних островів Осск, Рогм і Борт світліший колір шкіри; серед них також часто зустрічаються русяві або навіть зовсім блондини зі світлими очима; і тамтешні чоловіки набагато частіше, ніж на інших островах, мають густі бороди. Мова і культура мешканців північних островів Архіпелагу, мабуть, ближча до каргадської мови та культури, ніж до ардичної. Можливо, їх далекими предками і були стародавні карги, які, заселивши чотири великих східних острова, направили свої судна на захід і на північний захід; трапилося це приблизно дві тисячі років тому. На чотирьох найбільших каргадських островах, розташованих на північний схід від основного Архіпелагу, світлий колір шкіри є переважаючим — іноді вони виглядають майже як альбіноси — а колір волосся варіюється від темного до майже абсолютно білого; очі теж бувають і дуже темними, і дуже світлими — блакитними або зеленими.
Втім, випадків змішання цих двох основних типів мешканців Земномор'я за весь період історії було, мабуть, не так вже й багато, якщо знову ж таки не вважати острів Осск і сусідні з ним острови. Але острови Північного Межі — територія взагалі досить ізольована і вельми слабо населена. З іншого боку, відомо, що Карги завжди цуралися жителів Архіпелагу і ворогували з ними — у всякому разі протягом двох або трьох останніх тисячоліть.
Клімат на чотирьох головних каргадських островах дуже посушливий, але землі родючі і при правильному поливі дають непогані врожаї. Суспільство Карго є вельми замкнутим, самодостатнім і завжди відчувало вкрай малий вплив, та й то скоріше негативний, з боку куди більш численних сусідів з південних і західних островів.
Вроджені магічні здібності у карго виявляються вкрай рідко. Можливо, це пов'язано з тим, що магію тут завжди відкидали і всякий її прояв активно придушувався як правителями, так і простими людьми. Так що в каргадському суспільстві магія не відіграє значної ролі — за винятком тих випадків, коли вона сприймається як безпосереднє зло, якого потрібно остерігатися. Ця нездатність або небажання займатися магією ставить каргадців в менш вигідне становище порівняно з жителями Архіпелагу майже в будь-якій життєвій ситуації; цим же, можливо, пояснюється і те, чому карго воліють звичайній торгівлі та іншим формам взаємообміну піратські нальоти на найбільш близькі до них острова Південної Межі і Гонтійського моря.
Дракони
Героїчний епос, пісні і легенди вказують на те, що дракони в Земномор'ї існували задовго до появи там всіх інших живих істот. У старовинних ардичних «кеннінгах», або приказках, часто вживаються такі евфемізми слова «дракон», як Першородний, Найстаріший, Старший. (Між іншим, слово «первісток», яке на острові ОССК звучить як «акхад», а на каргадських островах як «Гадда», є похідним від слова «хаатх», що на мові Творення значить «дракон».)