Книги з історії, а також книги, в яких наведені формули різних магічних заклинань, існують тільки в письмовій формі, причому використовується змішана писемність — ардичні руни і Істинні, - і тільки в єдиному екземплярі. Рукописна копія такої книги, що зберігається з особливою обережністю, зазвичай являє собою якусь компіляцію, складену одним або декількома відомими чарівниками.
Часто висувається обов'язкова вимога: жодне написане в такій книзі слово НІКОЛИ не повинно вимовлятися вголос!
Діалект «осск» також в якості писемності використовує ардичні руни, оскільки жителі Осска ведуть активний торговий обмін з тими островами, де говорять ардичною мовою.
А ось карги чинять вельми упертий опір запровадженню яких би то не було видів писемності, вважаючи всі знаки на світлі чимось чаклунським і підступним. Вони ведуть свої записи і розрахунки за допомогою вельми складної системи переплетення ниток різного кольору і щільності, будучи при цьому чудовими математиками (карги використовують дванадцяткову систему рахунку). Лише з тих пір, як до влади прийшли Боги-королі, карги стали зрідка користуватися деякими видами символічного письма, але дуже неохоче. Чиновники і торговці каргадської Імперії досить вміло адаптували ардичні руни, пристосувавши їх до своєї рідної мови з метою розвитку економічних і дипломатичних відносин з ардичними землями, але священнослужителі Каргада ардичну писемність зневажають; і багато освічених каргадців досі пишуть кожну ардичну руну з особливим додатковим значком — ніби проколюючи її списом, щоб знищити будь-яке чаклунство, яке в ній ховається.
Історія
Примітка щодо датування: багато островів мають власну систему літочислення. Найбільш поширеною на Архіпелазі є система, описана вперше в «Історії Хавнора», де рік воцаріння Морреда вважається першим роком історії Земномор'я. Згідно з цією системою, події, про які розповідається в цій книзі, відносяться до 1058 року.
Початок початків
Відомості про стародавню історію Земномор'я слід шукати в епічних поемах і героїчних піснях, що передавалися з вуст у вуста протягом багатьох століть задовго до того, як вони були нарешті записані.
Найстаріша з цих поем — «Створення Еа»; цей твір вважається воістину священним і виконується ардичною мовою щонайменше дві тисячі років, хоча первісна версія поеми могла виникнути і на тисячу років раніше. Поема містить тридцять одну строфу і оповідає про те, як Сегой на початку часів підняв острови Земномор'я з дна морського і створив на них все живе, кожному предмету і живій істоті давши ім'я на мові Творення — на тій самій мові, на якій нібито і була вперше виконана ця поема.
Море, зрозуміло, куди старше островів, і про це йдеться у багатьох героїчних піснях.
Одночасно з світом виникли, мабуть, і Стародавні Сили Землі, які і досі проявляють часом свою непохитну могутність, особливо відчутну на Пагорбі Рока, в Іманентному Гаї, в Гробницях Атуана, в замку Терренон і можливо в деяких інших місцях.
Цілком можливо, і сам Сегой — це теж одна з Древніх сил Землі. Цілком можливо також, що «Сегой» — це Істинне ім'я самої Землі. Дехто вважає навіть, що дракони, або ж ДЕЯКІ дракони і ДЕЯКІ люди, суть прояви цього. Достеменно відомо лише, що слово «сегой» — найдавніше шанобливе звертання, утворене від старовинного ардичного дієслова «сейге», що означає «створювати, надавати форму, вдихати життя у що-небудь». Від того самого кореня утворено і іменник «ессеге» — «творча сила, дихання, поезія».
«Створення Еа» — це основа основ тієї освіти, яку дають дітям на островах Архіпелагу. До шести-семи років дитина зазвичай вже кілька разів чує цю поему і почала вчити її напам'ять. Доросла людина, яка не знає «Створення Еа» напам'ять, а тому не здатна хоча б переказати її своїм дітям, вважається абсолютно неосвіченою. Цю поему вчать як правило, протягом зими і весни і щороку обов'язково розповідають або співають цілу під час Довгого Танцю — свята літнього сонцестояння.
Цитатою з цієї поеми починається «Чарівник Земномор'я»: