Выбрать главу

Здивована запрошенням, Олена не знала, як реагувати. Вона запитливо глянула на Ліну.

— Мадемуазель Ловенець — добра католичка. Вона із задоволенням поділиться з нами своїм талантом, — відповіла та.

— Я згодна, — відказала злякано Олена.

Пастор був задоволений.

— Зайдіть до мене в будинок настоятеля сьогодні по обіді, десь о другій. Вам підходить? Я поговорю з нашим органістом і нашими хористами. Упевнений, що вони вас із радістю зустрінуть.

Наступної неділі після меси українці зібралися на церковному паперті; вранішні газети повідомили, що Сербія за підтримки Росії відкинула ультиматум австрійського імператора з вимогою, щоб австрійська поліція брала участь у розслідуванні вбивства спадкоємця австро-угорської корони. Олег Севчук перекладав українською статті з французької.

Дипломатичні відносини між двома державами розірвано. Телеграфні повідомлення з Великої Британії вказують, що мир у Європі під загрозою.

— Наші брати не уникнуть війни, — бідкався Микола.

Олена, повна відчаю, стисла братову руку.

— Думаєте, тато скоро приїде? — запитала вона в Олега.

Учитель мови не міг, на жаль, дати відповідь на її запитання. У разі збройного конфлікту пересуватися стане важко.

— Пан Антон — винахідливий підприємець, — нарешті промовив він тоном, який мав заспокоїти. — Якщо ваш батько вирішив, щоб ви їхали першими, це — щоб ви були у безпеці, а ще, щоб мати більшу свободу рухатися, якщо йому доведеться поспіхом полишати країну.

Якщо подумати, то Олена була рада, що вона в Канаді. Але ця країна ще була для них чужою, і невпевненість тиснула на неї так, що їй аж млосно ставало. На щастя, поряд був Олег.

Дорогою до квартири Тефаняків вона взяла його попід руку. Зустрічні нагороджували їх злими поглядами, а дехто навіть викрикував образи. Вони й до цього були неприємними, але погіршилися, порівнюючи з минулими днями.

— Думаєте, на нас дивитимуться, як на ворогів? — запитав Петро в батька. — Тут нас сприймають як австрійців, а Англія — союзниця Сербії.

Чоловік не відповів; він волів не робити передбачень; ще буде час, щоб хвилюватися, якщо конфлікт усе ж вибухне.

Олег ішов швидко, з Оленою попід руку. Хоча й стояла липнева спека, дівчина тремтіла під тонкою одежею.

— Не хвилюйтеся, — проказав він тихо, — ми в безпеці в Канаді, і ваш батько скоро буде з нами, не сумнівайтеся.

Та Олена боялася. Вона кликнула Віталія, який вистрибував перед ними, взяла його за руку і міцно тримала.

Пізно ввечері, не в змозі заснути, вона підвелася з ліжка, яке ділила з Поліною, і вийшла надвір. Сидячи на східцях, вона розглядала зоряний небозвід, на якому блищав молодий місяць. То була тиха спокійна липнева ніч; їй видавалося неймовірним, що з іншого боку океану, який вони нещодавно перетнули, світ трусило, і той готувався до борні. Їй бракувало батька. Олег був приємним і робив для них усе що міг, але, незважаючи на всі його зусилля, вона не відчувала себе поряд із ним у такій же безпеці, як поряд із батьком. З’єднавши руки, вона молила небо, щоб її батько швидше приїхав до Канади.

5

Монреаль, 14 серпня 1914 року

Полум’я війни, яку Австрія оголосила Сербії, швидко охопило Європу. Росія підтримала Сербію, в той час як Німеччина стала на бік Австрії. Слідуючи союзницьким зобов’язанням щодо Сербії, Франція й Англія як колоніальні імперії залучили свої заморські сили, включно з Канадою, яка запропонувала свої послуги Великій Британії. Поспіхом звели військовий табір у Валькартьє біля Квебека, і там рекрути-добровольці отримували початковий навчальний курс.

Сидячи на малюсінькій кухні у квартирі мелясового передмістя, Олег кинув газету, яку читав вголос.

— Просто жахливо! — вигукнула Олена, яка уважно слухала. — Росія оголосила війну Австрії. Що станеться з нашою країною, затиснутою поміж цих двох сил? Бідна Україна! Наші земляки опиняться між двох вогнів. Думаєте, наші брати воюватимуть один проти одного?

— Сподіваюся, що все це не затягнеться, — висловив побажання Олег. — У ці останні тижні ми могли тільки пересвідчитися, що тут, у Канаді, населення сприймає нас, як австрійських переселенців, тобто ворогів Британської імперії. Ця помилка грає проти нас, і мене все більше й більше непокоїть, яким чином канадська влада реагуватиме на нашу присутність на своїй території.