Звичайно ж, планета, яка загинула, була набагато більша за Марс (ще й зараз її осколочні та пилові рештки дорівнюють його масі) і, можливо, перевершувала масу Землі.
І. І. Путилін наводить такий аргумент: крихкість залізної маси в метеоритах свідчить про незначний тиск в її надрах. Але наші металурги вміють надати залізу будь-які якості, не вдаючись до неймовірних тисків. А що може бути легше, ніж надати залізу крихкості? Крім того, якості заліза можуть змінюватися. під впливом холоду й тепла. А того й другого на шляху метеоритів було цілком достатньо. Зате І. І. Путилін зовсім не надає значення такому важливому фактові, як наявність алмазів у деяких метеоритах. Важко припустити, що йому це невідомо: вперше алмази виявлені в метеориті Новий Урей ще 1888 року, згодом подібні знахідки не раз повторювались.
Наявність алмазів є кращим доказом того, що планета мала дуже міцну кору і що не тільки в її надрах, але навіть у її корі був величезний тиск. Властивість алмазів така, що вони можуть утворюватися з молекул вуглецю лише при невисоких температурах і дуже високому тискові. При значних нагріваннях алмаз порівняно легко переходить в графіт.
Головним у доказах І. І. Путиліна, що на планеті не існувало води і атмосфери, є той факт, що в метеоритах не знайдено продуктів вивітрювання. Але, по-перше, кора Землі, як відомо, становить всього 0,01 її радіуса. Важко гадати, що на загиблій планеті співвідношення між корою і основною масою докорінно відрізнялися. Відомо також що не вся земна кора підлягає процесам вивітрювання, а тільки її верхні шари. Незаперечно й те, що під час вибуху насамперед перетворилися на пил саме ті продукти вивітрювання, яких не виявлено в метеоритах. Коли до цього додати, що ми дістаємо з космосу лише найміцнішу серцевину метеорита, то про які ж продукти вивітрювання можна говорити? Це рівнозначне тому, коли б ми стали шукати рештки доісторичного моху в попелі спалених дерев.
І. І. Путилін тільки побіжно згадує про такий надзвичайний факт, як знайдена в деяких метеоритах конституційна вода. А що може бути важливішим за це для відтворення вигляду загиблої планети?
Конституційна вода — це молекули води в їх первісному вигляді, що в силу якихось особливих умов приєдналися до молекул іншої речовини. Із хлориту, наприклад, вона виділяється за допомогою простого нагрівання, як з гумової губки за допомогою стискування. Треба тільки цей водний мінерал добре розжарити, і він легко віддасть захоплену ним воду.
Такий хлорит і був виявлений в 1947 р. радянським ученим Л. Г. Квашею в кам’яному метеориті Старе Борискіно. З нього було одержано першу в світі космічну воду! її виявилося не так-то вже й мало — 8,8 процента загальної ваги метеорита. Пізніше хлорит, а разом з ним і вода у такій же кількості були виявлені в СРСР і в іншому метеориті — Мігеї. Отже, коли б Сіхоте-Алінський метеорит був такою ж мінеральною губкою, занесеною з загиблої планети, ми б мали у своєму розпорядженні 8,8 тонни космічної води. Цілком досить для невеликого плавального басейну!..
Невже ж нього мало, щоб зробити припущення про наявність на загиблій планеті води?
9 травня 1961 р. у газеті «Вечірній Київ» було опубліковано цікаве повідомлення:
«Рідкісний випадок падіння метеорита зареєстровано в литовському місті Клайпеді. Житель одного з будинків по центральній вулиці Монтес А. Золотов відпочивав у своїй кімнаті після робочого дня. Раптом з дзенькотом посипались осколки шибок, і на підлогу впав камінь завбільшки з кулак. Хазяїн квартири обернувся до вікон і був дуже здивований, помітивши, що дірка у внутрішньому склі розташована нижче пробоїни в зовнішній рамі вікна.
— Отже, камінь летів згори, — вирішив А. Золотов, розглядаючи „непрошеного гостя“, від якого струміло тепло. — Але хто б це міг кидати каміння з неба, та ще й гаряче?
На запитання клайпедського жителя відповів науковий співробітник Інституту геології та географії Академії наук Литовської РСР А. Гайгалас. Метеорит, що розбив вікно, являє собою шматок темно-сірого вугільного хондриту, який рідко зустрічається в природі».
Отже, люди дістали в своє розпорядження метеорит, який істотно відрізняється від попередніх тим, що він не залізний і не просто кам’яний, а вугільний! Присутність вугільних зернят у метеориті вказує на те, що ми не маємо права виключати наявність органічного життя на загиблій планеті. Як відомо, всі вугільні поклади на Землі створилися внаслідок загибелі живих організмів.