Выбрать главу

119

Лорд Стер (1673-1747) — шотландський генерал, що відзначився у військових походах знаменитого англійського полководця графа Мальборо (1650-1722) — переможця французів у війні за іспанські володіння.

120

Місіс (англ.) — шанобливе звертання до одруженої жінки. Звертаючись так до Мейбл, М’юр підкреслює свою повагу до неї.

121

Алебарда (франц.) — середньовічна зброя (поєднання списа з бойовою сокирою на довгому держакові).

122

Воллес (біля 1270-1305) — борець за свободу і національну незалежність Шотландії.

123

Брюс Роберт (1274-1328) — національний герой Шотландії. Керував повстанням проти англійських поневолювачів; 1306 року був проголошений королем Шотландії під іменням Роберта Першого. Виборов право на незалежність своєї країни в битві при Баннокберні (1314 р.), розгромивши англійську армію.

124

У битві при Каллоден-М’юрі (1746 р.) шотландські прихильники претендента на англійський престол Карла Едварда (внука скинутого в 1688 р. короля Якова І) були розгромлені англійським військом.

125

На той час Великобританією правили королі Ганноверської династії, за походженням німці.

126

У битві при Шеріф-М’юрі (1715 р.) шотландці також зазнали поразки від англійців.

127

Бівуак (франц.) — місце відпочинку або ночівлі війська.

128

Софістика — навмисне підтасування невірних доказів, які мають видимість істинних.

129

Альбіон — стародавня назва Англії.

130

Синя Борода — персонаж відомої казки Шарля Перро.

131

Селінг — рама з поздовжніх і поперечних брусків, яка скріплює щогли корабля.

132

Штуртроси — ланцюги чи канати, що йдуть від барабана, який повертається штурвалом до стерна.

133

вийшов із гри (франц.)

134

Батлер і Брандт — ватажки розбійників, що наводили жах на населення Північної Америки під час війни за незалежність від Англії (1775-1783).

135

Веллінгтон (1769-1852) — англійський полководець, який здобув перемогу над Наполеоном при Ватерлоо (1815 р.) завдяки допомозі військ прусського генерала Блюхера (1742-1819).

136

un militaire (франц.) — військовий.

137

le courage et la loyaute (франц.) — мужність та вірність.

138

une balle (франц.) — куля.

139

un brave (франц.) — хоробрий, хоробра людина.

140

comme ca (франц.) — такий.

141

jeune homme (франц.) — юнак, хлопець.

142

Воn (франц.) — добре.

143

Ma foi, c`est un peu fort, ceci (франц.) — Слово честі, це вже занадто.

144

Tres bien (франц.) — дуже добре, чудово.

145

Scelerat (франц.) — негідник.

146

Oui... bien sur (франц.) — так... авжеж.

147

Voila, l`affaire fini mais (франц.) — все скінчено.

148

Ce n`est qu`un scelerat de moins (франц.) — одним падлюкою стало менше.

149

Le voila (франц.) — ось він.

150

ma foi... c`etait un grand scelerat... voici (франц.) — сказати по совісті, він був великий падлюка. Ось так!

151

Луїдор — золота французька монета вартістю в 20 франків (вперше з’явилася за Людовіка XIII).

152

Touchez la! (франц.) — потисність її!

153

honnete (франц) — чесний.

154

beaucoup (франц.) — багато.

155

Mais je les deteste! Touchez la! (франц.) — Але я їх ненавиджу! Потисніть її!

156

Козиця — шотландський національний музичний інструмент.

157

Клюз — отвір у борту судна, крізь який випускається якірний канат (трос) чи ланцюг.

158

Шість футів — біля 183 см.

159

Моравські брати — християнська секта, заснована в Чехії послідовниками Яна Гуса в XV ст. Члени цієї секти вели місіонерську діяльність серед індіянських племен Північної Америки.

160

Призовий суд — спеціальний суд, який розглядав питання про законність захоплення морськими розбійниками (каперами) ворожих торгових суден.

161

Тут Фенімор Купер помиляється. Гвідо Аретіно (995?-1050?) був музикантом і теоретиком музики, а славетним художником був інший громадянин Ареццо — Спінелло Аретіно (1308-1400).

162

Джон Мільтон (1608-1674 рр.) — славетний англійський поет, автор поем на біблійні теми «Втрачений рай» та «Повернений рай».

163

Епікуреєць — послідовник епікуреїзму — антирелігійного вчення Епікура, стародавнього грецького філософа-матеріаліста (341-270 рр. до н.е.). Епікурейці не засуджували розумного прагнення людини до щастя й розкошів. Реакційні ідеологи, щоб дискредитувати епікуреїзм, звинувачували його послідовників у виправдовуванні чуттєвих насолод.