— Обережніше, маленька жидівська полюбовнице, — тихим, заспокійливим голосом сказав Стефан. — Своєю поведінкою ти лише підтверджуєш мої слова.
— Де мій батько? — задихаючись, прокричала Крістін.
Стефан сказав щось солдатові, котрий знехотя прибрав руки. Дівчина хотіла знову накинутися на свого ворога, та вчасно отямилася. Дійсно, американці ніколи їй не повірять, якщо бачитимуть істеричку. Крістін уп'ялася нігтями в дерев'яний стілець, опановуючи себе.
— Як гадаєш, що сталося після твоєї маленької вистави в церкві? — поцікавився Стефан, присівши перед нею, не скидаючи з обличчя маски привітності та співчуття. — Я попереджав тебе цього не робити, чи не так?
— Будь ласка, — попросила Крістін, — просто скажи, де він.
— Дай подумати, — відповів Стефан. — Гадаю, твого батька допитували з приводу воєнних злочинів. Точно, так і є. Пам'ятаю, хтось казав, що він має величезні проблеми.
— Допитували? Хто допитував? Він не вчинив нічого злочинного! Зараз при владі американці, а не твої друзі-есесівці!
Стефан підвівся і щось сказав офіцерові. Той міцно стиснув губи, ніби тепер уже точно впевнився в її душевному нездоров'ї.
— Ти абсолютно права, — сказав Стефан, — американці зараз вирішують усе. До речі, членів СС вони тримають у Дахау.
Крістін зітхнула.
— У Дахау?
— Саме так. І твій батько потрапив туди, бо ти не послухалася моєї поради.
— Але його там не триматимуть! — закричала Крістін. — Усі зрозуміють, що він не має ніякого відношення до СС! Мій батько був простим солдатом! — Вона подивилася на американців, які спостерігали за цією сценою з терплячим розумінням, гадаючи, що Стефан, як лікар хворому, пояснює їй очевидні речі.
Стефан похитав головою, ніби збирався вкотре повторити свій діагноз. В очах світилася холодна впевненість.
— Хіба я забув сказати, що моя стара форма чудово пасує твоєму батькові? Навіть черевики виявилися потрібного розміру. Навряд чи він зуміє пояснити.
— Але він не робив нічого поганого! — знову перейшла на крик Крістін. — Я поїду до Дахау й розкажу їм, хто насправді винен!
— Давай спробуй. Нині всі німці вважаються винними, доки не буде доведено інше. Жінок також утримують у Дахау. Якщо пощастить, тебе теж ув'язнять, і всі мої проблеми зникнуть. Давай, їдь туди! Але не забувай, що влада в моїх руках. Я можу будь-коли замкнути твою матір або братів у потаємній кімнаті чи підземеллі, ніхто й не дізнається. Американці ніколи їх не знайдуть. Пам'ятай, що ми на своїй землі. Під цими старими містечками повно тунелів і підземних ходів, усі будинки та пагорби є нічим іншим, як одним величезним лабіринтом. І всі мовчатимуть, як і ти мусила б.
Крістін дивилася на нього, ненавидячи кожною клітинкою.
— Джек? — запитала вона офіцера, котрий почувши це ім'я вдруге, похнюпився і щось сказав Стефану.
— Він гадає, що ти можеш зашкодити одному з його солдатів, — сказав Стефан. — Американцям суворо заборонено підтримувати дружбу чи близькі стосунки з дорослим німецьким населенням. Також його цікавить, чи ти знаєш про те, що в американському секторі всі німці віком від чотирнадцяти до шістдесяти п'яти років мусять бути залученими до примусової праці під загрозою ув'язнення чи припинення видачі продуктових карток.
Крістін кивнула, прикидаючись переконаною цим аргументом. Немає сенсу продовжувати, тим паче коли тут Стефан. Офіцер підійшов до стіни за своїм столом і дістав з полиці з півдюжини якихось консервів. Поклавши банки до торби, простяг їх Крістін. Вона підвелась, узяла торбу й палаючими очима глянула на Стефана.
— Не знаю як, але я змушу тебе за це заплатити, — сказала вона.
Стефан зробив рух, ніби зібрався обійняти її, та Крістін відіпхнула його руку і плюнула в усміхнене лице. Офіцер поспішив стати між ними й показав дівчині на двері. Неголений солдат ухопив її за руку та вивів на двір.
Крістін ішла за солдатом, притискаючи торбу з консервами до грудей, розмірковуючи над тим, як далі бути. Краєчком ока слідкувала за американцем, намагаючись угадати, чи захоче він допомогти. Його лице мало байдужий вираз, а брови було рішуче насуплено.
— Help![93] — звернулася до нього Крістін.
Солдат не відреагував, ідучи далі. Вона зупинилась і спробувала висмикнути руку.