Коли дівчина вже збиралася полити окропом намилену руку, до кухні увійшла Марія.
— Що це ти робиш? — спитала вона, дивлячись на сестру розширеними очима та відбираючи в неї чайник. — Ти ж обпечешся!
— Будь ласка, — сказала Крістін, — я майже закінчила. Віддай.
— Ні.— Марія поставила чайник на плиту. — Ти з глузду з'їхала?
— Але мені треба відмитися, простерилізувати шкіру.
— Слухай! Він — просто людина, диявольськи страшна людина, так, але просто звичайна людина, як усі. Він не може нашкодити тобі одним лише доторком. У нього немає надприродних здібностей!
— Звідкіль ти знаєш? — спитала Крістін зі сльозами на очах. — Він буквально загіпнотизував стількох людей! Як іще він міг здобути собі так багато послідовників?
Вимовляючи це, Крістін і сама знала, що здається божевільною. Але вона знала також і те, що тільки Марії може звіритись.
Марія взяла сестру за руку й обернула назад до раковини.
— Добре, я тобі допоможу, але ніякого окропу лити не будемо.
Вона випустила мильну воду і напустила чистої, розбавляючи її із гарячого чайника. Потім обережно змила рештки піни з обличчя і рук сестри.
— Ти у кількох місцях протерла себе до дірок, — несхвально сказала Марія.
— Я майже нічого не відчуваю, — відповіла Крістін, дозволяючи сестрі торкнутися пошкоджених ділянок шкіри. — Вибач, що налякала тебе. Просто це так…
— Я розумію, — перервала її Марія. — Він не тільки поводився як божевільний на тій сцені, а ще хоче вбити твого коханого. На твоєму місці я б відчувала те саме.
— Дякую за те, що ти в мене така гарна, сестричко! — розчулилася Крістін. — Що б я без тебе робила?
— Я теж не знаю, як бути без тебе, тому краще починай уже про себе піклуватись. А якби ти опеклась і опік би загнився? Що тоді було б? Сама знаєш, що для цивільних немає ліків. Усе йде на фронт!
Марія, ледь не плачучи, витягла з шухляди чистий кухонний рушник і обережно витерла руки й обличчя Крістін.
— Я знаю, це було дурістю, — відповіла Крістін, — треба було спочатку подумати.
Марія закусила губу, сльози котилися по щоках.
— Не плач, — сказала Крістін, — зі мною все гаразд, правда.
— Знаю, — сказала Марія, витираючи носа рукою. — Просто я боюся. Що з нами всіма буде далі?
Крістін підійшла й обійняла сестру за плечі, подумки лаючи себе останніми словами за егоїзм і дурні жалощі до себе. Диявольські секреції мандрують судинами, хіба можна вигадати щось більш ідіотичне? Маленькі братики, молодша сестра — родина її потребує. Слід бути сильною, і свої божевільні думки тримати при собі.
— Усе буде добре, — запевнила вона Марію. — Я завжди буду з тобою поруч, і ми всі разом переживемо будь-які труднощі.
— Обіцяєш? — тихо спитала Марія.
— Обіцяю.
— Обіцяєш Богові, все рахується — ніхто не відкрутиться?
— Обіцяю Богові, все рахується — ніхто не відкрутиться, — поклялася Крістін, сподіваючись, що зможе дотримати обіцянку.
Глава 11
Наступного ранку, рівно о сьомій годині перші літаки Люфтваффе піднялися зі старого летовища поблизу Гессенталя. Низьке ревіння двигунів нагадувало віддалене гарчання хижака, що вийшов у долину на полювання. Крістін була на кухні з матір'ю. Вони накривали стіл до сніданку, варили яйця та чекали на появу решти.
Мати сиділа на лавці край столу і розрізала останню житню хлібину на вісім рівних скибок, брови насуплені, губи стиснуто в тоненьку лінію. Крістін ненавиділа моменти, коли вона була такою. Нескінченні турботи та життєві негаразди поглибили зморшки на її обличчі. Мама дуже схудла. Її завжди рум'яні щоки поблідли й запали, а сукня обвисла лантухом. Крістін здогадувалася, що вона недоїдає, аби дітям лишалося більше, та відтепер дівчина зібралася покласти цьому край. Мамцю слід поставити перед фактом і, апелюючи до її практичності, змусити поберегти себе. Бо як усі вони зможуть вижити без неї? Тільки мама знає, що кабачки треба садити між помідорами, а чорнобривці відганяють шкідників. Тільки вона може виторгувати в олійника додаткову чвертку олії, найбільш економно використати борошно та з одного вигляду яєчних жовтків визначити, чи курям треба їсти більше протеїну або, навпаки, менше зелені. Вона забезпечує виживання всієї родини і є втіленням усього домашнього та правильного. Мама керувала всім у домі: готуванням їжі, пранням, навіть купанням, забезпечуючи бодай мінімальні вигоди в цей скрутний час.