– Тебе що контузило? Чому не виконуєш накази командира, зараз же зніми противогаз.
– А я вже зняв противогаз,– злякавшись відповідаю я.
– Невже – засумнівався старшина і навіть моє обличчя потрогав руками – точно…, зняв.– Ну і морда… Тобі , солдат, і автомата не потрібно. Від одного вигляду всі вороги розбіжаться в різні сторони.
Після нього він закріпив за мною совкову лопату зразка 1985 року, в народі її називають "стахановка", під інвентарним номером 276 мільйонів 730 тисяч. Я не ображаюсь на старшину, але для більшої користі було б мені краще видерти автомата Калашникова, так як страхітливий вигляд у мене тільки вдень, а неподобства на підлеглому об'єкті відбуваються вночі. В цей час на територію мого підрозділу проникають підозрілі особи, а на мій окрик: "Стій! Хто іде?" відповідають: "Пішов ти на х…" Вибачайте, матуся, що некультурне слово використовую, але уже ось другий рік на моєму посту не змінюється пароль, оскільки в мене не автомат Калашникова, а совкова лопата "стахановка".
Хоча б тут, мабуть, автомат не допоміг, так як проникнення на територію мого підрозділу бувають, як правило на транспорті і бронетехніці. Тут би мені допоміг гранатомет, а ще краще противотанкова пушка, оскільки недав¬но при їхали за моєю підлеглою на танку. Схватила її бідну і давай в люк механіка – водія запихати, а люк же там зовсім маленький, не розрахований на мою підлеглу, якій пудів десять було, бо вибирали ж по жирнішу – солдати ж наші всі худенькі, тільки зам., по тилу сто п’ятдесят кіло важить, але він в люк танка ніколи не лізе, бо чоловік розумний і перш ніж куди влізти думає: "А як я звідти вилізу?" Із страху моя підлегла, бо відчула , що настав її останній час раз в таку техніку сажають, підняла такий лемєт, так бідна пищала та верещала, що черговий по частині підняв солдат по три¬возі, подумавши, що ворог примінив зброю невідомого типу, щоб приголомшите противника. Із-за тої с… ледве третя світова війна не почалась. Лише са¬нкції ООН та запевнення всіх країн-учасниць, що вони не приміняли ніякої надсекретної зброї, зняли стан підвищеної боєготовності в військах. "Помилка вийшла. – виправдовувався потім черговий по частині. "Сам ти помилка природи." – відповіли йому і відправили на гаупвахті, вивчати звуки ворожої бойової техніки.
Зараз ніч. Сплять мирно мої підлеглі. Щоб не на голому цементі вони лежали , я їм соломки підстелив. Спокійно в моєму підрозділі особливого стратегічного призначення, бо , як любив говорити наш комбат: "Шлях до серця солдата лежить через його шлунок".
З Новим роком.
Гринько Станчук подивився на годинник, він показував шосту годину вечора.
– Пора,– сказав собі Грицько і положив перед собою чистий листок бумаги формату № 12. За допомогою лінійки він поділив листок на дві різні частини провів пряму лінію і написав на лівій частині "План", а на правій частині написав "Факт"
Потім в графу "План" почав писати:
«На цей рік в мене було заплановано передивитись 1825 Фільмів різних серіалів: мексиканських, аргентинських, бразильських та інших країн – тобто в середньому п’ять фільмів в день.
Фактично ж мені довелося подивитись 1426 серій, тобто в середньому майже по чотири серії в день. Невиконання плану стало можливим із-за частого відключення електроенергії державними енергетичними компаніями. В цьому році планував я поїхати на відпочинок на Канари, чи то Багами, або ж на острів вічного літа Мадагаскар, але із-за того , що я не виграв ні в Спортлото, ні в Лото Забава, ні в Лото Мільойонів, то поїздку до тих екзотичних країн прийшлось відложити, а в село до сестри сам не поїхав, бо там, крім грижі нічого не заробиш.
Не став я також "людиною року" ні в країні, ні в області, ні в нашому місті, бо туда попадають тільки ті хто в державі не менше мільйона вкраде а я ж всього-навсього… Ні!.. Краще не буду говорити суму, яку я в державі поцупив, бо вона сміхотворно мала, але достатня для того, щоб на неї звернули увагу відповідні органи.