ньому просто немає місця. І, авжеж, ті чоловіки, котрі запрошували
мене на побачення, належали саме до тієї категорії представників
сильної статі, на здибанку з якими я ніколи не пішла б.
До в’язниці я потрапила в сімнадцять. Незайманкою не була, але
єдиним моїм досвідом в інтимній царині був неоковирний підлітковий
секс. Під час перебування за ґратами я інколи відчувала потяг до
привабливих чоловіків-охоронців. Інколи майже болісний потяг. І саме
стосунки із чоловіком — то було дещо з того, через що я так
нетерпеливо очікувала на звільнення. Та що там стосунки… Я мріяла
просто відчути, як чоловічі губи накривають цілунком мої власні. Мені
дуже цього кортить. Певна річ, що кортить.
Але не просто зараз. Колись… у майбутньому.
І все ж таки я, дивлячись на таких чоловіків, як Ендрю Вінчестер, мимоволі думаю про те, що навіть не торкалася мужчини протягом
десяти років. Принаймні в цьому сенсі не торкалася. Він зовсім не
схожий на тих покидьків у барі, де я працювала офіціанткою. Він саме
такий чоловік, якого я шукала відтоді, як звідти пішла. Точнісінько
такий. За винятком того, що одружений.
Мені раптом дещо спадає на думку. Якщо виникне бажання трохи
зняти стрес, у мене є гожий кандидат. Ензо! Так, він не говорить
англійською. Але ж то будуть стосунки лише на одну ніч, тому
жодного значення його лінгвістичні таланти не мають. Тим паче, що
вигляд у нього такий, наче він і без настанов знатиме, що робити. А
ще, на відміну від Ендрю, він не носить обручки — хоча мимоволі я
сушу собі мізки над тим, хто ж вона така, та Антонія, чиє ім’я
витатуйоване в нього на передпліччі.
Змушую себе відволіктися від фантазій про сексуального садівника.
Повертаюся до кухні, приношу тарілки з вечерею. Очі Ендрю радісно
спалахують, коли він бачить соковитий стейк, просмажений просто-таки ідеально. Я навіть пишаюся тим, як добре в мене вийшло м’ясо.
— На вигляд просто неймовірно, Міллі! — каже він.
— Дякую, — озиваюся.
Я озираюся на Сесілію. А от вона зовсім протилежної думки.
— Фееее! Це ж стейк.
Курінний Очевидько, теж мені.
— Стейк дуже смачний, Сісі, — звертається до доньки Ендрю. —
Скуштуй-но!
Сесілія дивиться на батька, відтак опускає очі на вміст своєї тарілки.
Обережно торкається стейка виделкою — так, наче боїться, що той
раптом зірветься з тарілки й застрибне їй просто до рота. Вираз
обличчя в дівчинки нещасний.
— Сісі… — починає Ендрю.
Дивлюся то на Сесілію, то на її батька, не зовсім розуміючи, що
робити. До мене раптом доходить, що, мабуть, не варто було готувати
стейк для дев’ятирічної дівчинки. Я просто чомусь вирішила, що в неї, зважаючи на оточення, у якому вона живе, має бути вишуканий смак.
— Ем… — белькочу я. — Може, я тоді?..
Ендрю відсуває стілець, зводиться й забирає тарілку в дівчиська.
— Гаразд, я приготую тобі курячі нагетси.
Слідом за Ендрю йду до кухні й починаю вибачатися. Він лишень
сміється.
— Не переймайтеся. Сесілія обожнює курятину. А надто курячі
нагетси. Навіть якщо ми вечерятимемо в найвишуканішому ресторані
на Лонг-Айленді, вона замовить саме їх.
Плечі мої трохи розпружуються.
— Ви не мусите цього робити. Я сама можу підсмажити для неї
нагетси.
Ендрю ставить тарілку на кухонну стійку та свариться на мене
вказівцем.
— Мушу. Якщо вже ви збираєтеся тут працювати, влаштую вам
майстер-клас.
— Гаразд.
Він розчахує дверцята морозилки й витягає величезний пакунок
дитячих нагетсів.
— От бачите, саме ці нагетси обожнює Сесілія. Інші торговельні
марки не купуйте, вона відмовлятиметься від них на відруб. — Він
відкриває вакуумне пакування й бере заморожений нагетс. — Також
нагетси обов’язково мусять бути у формі динозавра. От, бачите? Це
динозавр.
Мимоволі всміхаюся.
— Бачу. Так, я зрозуміла.
— А ще… — Він здіймає нагетс до очей. — Спершу треба оглянути
кожен з них, чи нема на ньому якихось пошкоджень. Наприклад, голови бракує, чи ноги, чи хвоста. Якщо в динозавра є каліцтва, ним
достеменно знехтують.
Він витягає тарілку з підвісної шафки над мікрохвилівкою. Кладе на
тарілку п’ять зовні бездоганних нагетсів.
— Одна порція — п’ять нагетсів. До мікрохвилівки ставите їх рівно
на дев’яносто секунд. Якщо виставити на таймері менший час, залишаться сирі. Якщо більший — будуть пересмажені. Тут треба