10 Привіт! ( італ. )
11 Три роки ( італ. ).
РОЗДIЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
Я живу у Вінчестерів вже близько трьох тижнів, коли настає день
моєї першої за цей час зустрічі з інспекторкою з нагляду за умовно-достроково звільненими. Я зумисно підлаштувала все так, щоб він
припав на мій вихідний, бо не хочу, щоб Ніна й Ендрю довідалися, куди я поїду.
Вирушаю на зустріч зі своєю інспекторкою Пем. Це присадиста
жінка середнього віку з масивною нижньою щелепою. Одразу після
звільнення я мешкала в притулку, проживання в якому оплачувала
в’язниця, але, коли Пем допомогла мені знайти місце офіціантки, я
переїхала звідти до власної квартири. А потім, випавши з офіціанток, я
не розповіла про це Пем. Ані про це, ані про те, що мене виселили з
квартири. Під час нашої останньої зустрічі, що відбулася трохи більше
ніж місяць тому, я щось збрехала їй крізь зуби.
Брехати своїй інспекторці — це порушення засад умовно-дострокового звільнення. Відсутність даху над головою та проживання
у власній автівці — теж. Брехати мені не подобається, але я зовсім не
хочу, щоб наказ про моє умовно-дострокове звільнення скасували, а
мене відрядили назад за ґрати, відбувати ще п’ять років мого терміну.
Я просто не можу дозволити, щоб таке сталося.
Але тепер усе змінилося. Тепер я можу бути чесною з Пем. Ну, тобто
майже чесною.
Хоча надворі прохолодний весняний день, у маленькому кабінеті Пем
десь під сотню градусів[12]. Пів року в її кабінеті справжня сауна, а ще
пів року — льодовик. Жодної золотої середини. Маленьке вікно
розчахнуте навстіж, струмінь повітря з вентилятора ганяє стільницею
десятки якихось аркушів і аркушиків. Їй постійно доводиться
притримувати їх, щоб вони не пурхнули зі столу геть.
— Міллі… — посміхається Пем, побачивши мене. Вона мила і, здається, щиро хоче мені допомогти. От саме через це на душі в мене
так паскудно, адже я їй збрехала. — Рада тебе бачити! Як ся маєш?
Опускаюся на один з дерев’яних стільців, що стоять перед її столом.
— Чудово! — Так, це не зовсім правда. Але ж справи в мене справді
нівроку. Цілком пристойно. — Жодних приключок.
Пем передивляється папери на столі.
— Я отримала твоє повідомлення про зміну адреси проживання. То
ти тепер працюєш хатньою помічницею в родині, яка живе на Лонг-Айленді?
— Саме так.
— Що, в Чарлі тобі не сподобалося?
Закушую губу.
— Не дуже.
І знову брехня. Адже я розповіла, що сама, з власної волі, звільнилася з бару «У Чарлі». А насправді мене звільнили. І то цілком і
повністю несправедливо!
Однак принаймні дуже пощастило, що мені просто дали копняка по-тихому й не стали залучати до справи поліцію. То була частина нашої
домовленості: я без галасу звільняюся, а вони не викликають копів.
Вибору в мене не було. Якби вони звернулися в поліцію і розповіли, що сталося, мене негайно запроторили б назад за ґрати.
Отже, Пем я не розповіла, що мене звільнили. Бо, якби я її про це
повідомила, вона б зателефонувала їм і заходилася питати, що сталося.
А згодом я ще й без квартири залишилася. Про це їй теж не можна
було розповідати.
Утім нині вже все добре. У мене є нова робота, є дах над головою. І
повернення до буцегарні мені не загрожує. Під час моєї попередньої
зустрічі з Пем я дуже нервувала, але зараз почуваюся геть по-іншому.
— Я тобою пишаюся, Міллі, — каже інспекторка. — Інколи людям, які потрапили за ґрати підлітками, потім дуже важко адаптуватися на
волі. Але ти просто чудово тримаєшся!
— Дякую.
Ні, їй достеменно не треба знати про той місяць, протягом якого я
жила у себе в автівці.
— То як тобі ця твоя нова робота? — питає Пем. — Як до тебе
ставляться?
— Ем… — Тру коліна. — Усе гаразд. Жінка, на яку я працюю, трохи… ееее… дивакувата. Але я просто в неї прибираю. Тож це не
має значення.
І знову я прибріхую. Не хочеться розповідати інспекторці, що Ніна
Вінчестер викликає в мене все більшу тривогу. Я навіть шукала в
інтернеті відомості про неї. Не знайшла анічогісінько, але то було так, лишень поверхова перевірка. Хай там як, Ніна достатньо заможна, щоб
підчистити всі сумнівні факти власної біографії.
— Що ж, чудово, — каже Пем. — А як з особистим життям?
Власне, це не та царина, про яку годиться розпитувати інспекторці, але ми з Пем наче заприязнилися, тому я не проти відповісти на це