«Чи ви марили, — бубонів перекладач, — про справжні вакації в раю? Про фінікову пальму, коктейлі й високу сексапільну дівчину в бікіні?».
Ми побачили трьох усміхнених дівок, які завзято крутили сідничками.
«Чи марили ви про релакс в океані, дансинґ у фантастичних нічних клубах? Усе це може бути твоїм. На скільки захочеш. На п'ять, вісім, а то й на десяток років. Це факт! Гарантований винятково „Fun Holidays“. Тільки у нас і тільки тепер. Якщо ти замовиш хатинку в раю вже сьогодні, то одержиш десятивідсотковий бонус».
Потім на екрані виник неоковирний золотий напис «Щасливі зміни». Напис розтанув, і ми побачили щасливців, які спокусилися на чудову пропозицію від «Fun Holidays». Кожен із них, занурений у басейн, дерев'яним голосом перекладача розповідав про те, як разюче змінилося його життя, відколи він винайняв хатинку в раю. Найбільше змінилося життя тих, хто винайняв її зразу і щонайменше на «десяток років».
«Завдяки „Fun Holidays“ я познайомилася зі своїм третім чоловіком. Він так мріяв про подорож на острови, а я реально могла йому це дати. Дякую тобі, „Fun Holidays“.
„Я винайняв хатинку і другого ж дня виграв десять тисяч доларів. Моя дружина Дженні каже, що це просто-таки фантастично“.
„Я ніколи не виїжджав поза кордони держави. Завдяки „Fun Holidays“ зміг відвідати фантастичні країни Сходу. Тепер я знаю, що Марокко не розташоване в Європі“.
„Коли я винайняла хатинку в Мексиці, то вирішила все змінити. Звернулася до пластичного хірурга і тепер маю дві сексуальних груді. Сам подивися! Якби не „Fun Holidays“, я була б пласка й нещасна. А завдяки клубу я сексуальна й більше не потребую рятівного кола. Мої груди плавають!“
Коли ми познайомилися з усіма персонажами „Щасливих змін“, з'явився наступний напис: „Ти теж можеш. Як це зробити?“ Ми побачили на екрані офіс, а в ньому поламані пляжні парасольки. Під кожною сидів чоловік у гавайській сорочці та шортах і, жваво й щедро жестикулюючи, заохочував до купівлі. Шістдесятирічний пан із сивою кучмою волосся, виполосканого у відбілювачі для білизни, проводив екскурсію по офісу і зраджував нам секрети роботи у „Fun Holidays“. І при цьому широко шкірився, розтягаючи шкіру, вкриту дешевою автозасмагою, і демонструючи імпозантний порцеляновий прикус. Закінчивши презентацію, він тицьнув у нас пальцем і сказав: „Зроби це! Тепер! Зміни свою долю!“
Кінець сеансу. Кілька хвилин ми сиділи нерухомо. Не знаю, як інших, а мене вразило.
— Люди, це суцільне шахрайство, — обізвавсь якийсь відчайдух. — Учора тут не було жодної співбесіди. Я знаю, бо мав тут лекцію, саме в цій залі. Вони винайняли її на сьогодні, щоб заманити кількох наївняків.
— Певно, що так, — утрутилася невисока білявка в сірих штанях. — Я була на такій презентації майже два роки тому. Тоді вони шукали телемаркетерів, а фірма називалася „Fantastic Time“.
— Це нічого не означає, — обірвала шатенка в елегантному піджаку. — Співбесіду могли провести десь-інде. Багато фірм винаймають зали тільки для презентації.
— Власне, — докинула її сусідка в ідентичному піджачку, — окрім того, закордонні фірми змінюють назви, щоб не сплачувати податків.
— Що найкраще про них свідчить, — ствердив відчайдух.
— А поза тим, оголошення вийшло сьогодні, — втрутилась я. — Як співбесіда могла бути вчора?
— Не було жодної співбесіди, — прояснила блондинка в сірих штанях. — Їм узагалі не потрібні перекладачі.
— Ми встигли це помітити, — відізвалося кілька осіб.
— Уся ця грандіозна фірма, яка шукає нових шляхів розвою, — вела далі білявка, — це жменька імпортованих шахраїв. Вони щопівроку змінюють назву, щоб утекти від тих, кого вже встигли надурити. Моя знайома працювала для них телемаркетером. Цілі канікули.
— І що вона робила? — зацікавилася сусідка шатенки.
— Видзвонювала до різних добродіїв, повідомляючи, що вони виграли тиждень відпочинку під пальмами. А потім запрошувала на співбесіду.
— Хто б не спокусився, — озвався відчайдух. — А що потім?
— Якщо він приходив сам, його обслуговувала цицьката працівниця в бікіні. Якщо з дружиною, то презентацію проводив сивуватий чувак у костюмі. В обох випадках жертва довідувалася, що одержить свій виграш, якщо винайме бамбукову хатинку з опорядженням принаймні на чотири роки.
— І скільки коштує таке щастя? — запитав відчайдух.
— Сумнівне щастя, бо хатинка виглядає як хижа, нашвидку склепана знесиленим Робінзоном Крузо. Опорядження пасує до хатинки. Дві лежанки, маленький умивальник, столик на одну пляшку рому й невеличка шафка. Це все — включно з вигрібною ямою й колонією тарганів, арендованою на чотири роки, — коштує стільки, що й новісінький „фіат“.