— Із секретаркою.
— Так. Здається, вони з Мартіном разом уже кілька місяців, але я не помітила, щоб їх спалював вогонь пристрасті.
— Тебе він теж не спалює, — нагадала я.
— Якщо ти будеш мене обривати, я ніколи не закінчу. Сидимо на тому дні народження. Тобто одні сидять, інші танцюють, ще інші балакають, смокчуть коктейлі або…
— … ригають у шафу. Ми знаємо, як виглядають забави.
— На наших забавах, — наголосила Йолька, — всі тримаються на рівні.
— Коли вже не годні триматися вертикально?
Йолька глянула на нас зі співчуттям. І змовкла.
— Ну розповідай, — попросила я. — Ви були на дні народження в Мартіна.
— Й сиділи на кухні. Я поряд із Віктором, навпроти Мартін з Госею. Дуже поганий розклад.
— Чому?
— По-перше, ти не бачиш, на кого зиркає твій партнер. По-друге, положення візаві провокує до обміну поглядами, яке може бути початком закоханості, — перерахувала Йолька. — І мені саме здалося, що Гося часто пускає бісики до Віктора.
— Пускання бісиків — це ще не кінець світу, — оцінила Евка.
— Тому я вирішила не реагувати.
— А що ти могла зробити? Повисмикувати їй шпильки з волосся? — пирхнула Евка. — Бо вона зачасто на нього зиркає?
— Я дійшла таких самих висновків, але залишалася зібраною й пильною. Забава закінчилася. Минув тиждень, і ми зустріли Мартіна з Госею в кіно. Вони затягли нас до пабу. Цього разу я сіла навпроти Віктора. Ну і балакала з Госею, але час од часу контролювала напрямок його погляду.
— І що?
— Протягом години він бомбардирував її поглядом аж 57 разів.
— І про що це свідчить? Про зраду?
— Про зацікавлення, яке часто передує зраді. Але це ще не все. Зараз я прочитаю вам дані, — вона полізла до портфеля. — Ну де цей лептоп? Є. Набиваємо слово „Віктор“. Дивіться самі.
Ми нахилилися. Табличка. Кілька стовпців.
— Я нічого не розумію, — покрутила я головою. — Самі скорочення.
— Але ж це просто як два на два, — занервувала Йолька. — Стовпець перший — дата спостереження. Другий — місце зустрічі. В третій я вписала ім'я потенційної суперниці.
— Тут тільки Г., — зауважила Евка.
— Ці спостереження стосуються Госьки.
— Ходімо далі, — поквапила я.
— Четвертий стовпець: кількість поглядів на хвилину. Наступний — кількість усміхів під час зустрічі. Наступний, шостий, означає фізичну дистанцію. Ви знаєте формулу привабливості?
— Ті математики до всього мусять підігнати формулу.
— Не математики, а психологи. У цій формулі береться до уваги кількість поглядів, усміхів, фізична дистанція. Що сильніше тобі хтось подобається, то швидше ти зменшуєш дистанцію. Підсідаєш ближче. Не уникаєш випадкових дотиків. Проходячи, часто зачіпаєш боком.
— Запахло збоченням, — висловила свою думку Евка. — Ну знаєш, напханий автобус до Нової Гути і чиясь рука на твоєму стегні. Ви не маєте такого досвіду? Добре, вже слухаю.
— Сьомий стовпець — інші вияви зацікавлення. Наприклад, „НГ“ означає нижчий голос. Віктор часто понижує голос, коли хоче справити на когось враження, сподобатися, засліпити, причарувати.
— Я пам'ятаю, — озвалась я. — Перші півроку вашого роману він розмовляв, як чувак із реклами „Мальборо“.
— Власне, — притакнула Йолька, — повертаючись до скорочень зі стовпця сім… „СВ“ означає сяючий вигляд. „РЗ“ — це розширені зіниці. Ви знаєте, що коли ми налякані чи причаровані, у нас розширюються зіниці?
Тепер уже знаємо.
— Як ти все це помічаєш у темному пабі? — поцікавилась Евка.
— Я маю добрий зір, а надто, коли йдеться про Віктора.
Бідний Віктор. Вона розклала його на першоелементи.
— А що означає скорочення „КС“?
— Ковтання слини, вияв напруги, так само як „ПН“ — погойдування ногою чи „ПП“ — посмоктування пальця. А тепер дивіться. 23 червня, спільний похід у басейн. Кількість поглядів: 72 на хвилину. Десять усмішок за дві години. Фізична дистанція тільки півметра, а зазвичай 173 сантиметри. Дивіться далі. 25 червня, спільний вечір у „Бюкляйні“. Час тривання: чотири години. Кількість поглядів: 86 на хвилину. 30 усміхів. Фізична дистанція півметра. Погойдування ногою й ковтання слини на початку, що свідчить про напругу. Згодом, по двох пивах ознаки напруги зменшуються, але збільшується й фізична дистанція. Зате зростає число поглядів і усміхів.
Ми нічого не сказали, вражені кількістю даних.
— Самі бачите. І це за два місяці до одруження. Що мені тепер робити? — зажурилась Йолька. — Я не можу запитати у нього прямо. Залишається чекати.