Вже як мала розпочатись нарада, одержали радіограму від Кузьмича, що теж брав участь у перельоті «Земля – Сатурн».
Він повідомляв:
– Я, механік і літун не догляділи, – перегрівся мотор. Примушені сісти на Марс. Задумав писати роман «Космічні спіралі» – готуйте в журналі місце.
Ковганюк, оголосивши нам радіограму, радісно посміхаючись проказав:
– Слава тобі, Фрідріху Енгельсе, – є робота. Будьте певні – то вже такого наспіралить. Знаю...
І коли вже всі зійшлися і розмістилися, механічні люди підвели Павла Усенка до столу й він поважно промовив:
– Урочисту нараду з приводу сторічного ювілею комсомолу вважаю за розпочату.
І на дахові хмародряпу довго не стихали наші дружні й лункі оплески.
(«Молодняк», № 7, 1929 р.)
__________