Представники від похоронних контор, гробокопів, крематоріїв та цілодобових перевізників о тій самій годині зберуться в осідку корпорації. Перед лицем велетенського та безпрецедентного професійного виклику, що його принесе з собою одномоментна смерть і слідом за нею поховання тисяч людей по всій країні, єдине реалістичне розв’язання проблеми, яке їм спаде на думку, зрештою, напрочуд вигідне під економічним кутом зору завдяки можливості раціонального зменшення собівартости, полягатиме в спільному та скоординованому використанні наявних людських ресурсів і технічних засобів, коротко кажучи, логістики, при рівночасному пропорційному розподілі квот на доступ до пирога, як дотепно висловиться президент галузевої асоціації, під делікатні, але супроводжувані усміхами, оплески від присутніх. Доведеться зважати, для прикладу, на те, що виробництво домовин, трун, дубовин і деревищ, розрахованих на людей, завмерло було ще від того самого дня, коли припинилося вмирання, й навіть якщо, хоч повірити в це важко, в тій чи тій деревообробні, керованій консервативно, ще є якісь залишкові запаси, з ними повториться те, що сталося з малербовою малою розеттою, яка, перетворившись на троянду, проіснувала, скільки могла, тобто одним-одненький ранок. Літературна алюзія з вуст президента[6], нехай не надто доречна, ви´кликала оплески в авдиторії, після чого той повів далі, Хай там як, а для нас скінчилася доба ганьби, коли ми ховали псів, котів і домашніх канарків, І папуг, почувся голос із задніх рядів, І папуг, погодився президент, І тропічних рибок, нагадав інший голос, Це сталося лише після полеміки, започаткованої духом, що ширяє над водою акваріуму, уточнив секретар зборів, відтепер їх віддаватимуть котам, недарма ж казав отой лявуаз’є, що в природі нічого не створються й не зникає, а тільки перетворюється. Якщо залишилося невідомим, яких іще висот календарної ерудиції міг би сягнути цей форум похоронних контор, завинив у цьому один із присутніх, що нетерпляче стежив за часом, і позаяк його годинник показував уже за чверть одинадцяту ночі, він підніс руку й запропонував зателефонувати до асоціації деревообробників і запитати, що там у них із трунами та домовинами, Нам треба знати, на що ми від завтра можемо розраховувати, закінчив він свій виступ. Цілком сподівано ця пропозиція була зустрінута гарячими оплесками, але президент, насилу приховуючи власне невдоволення тим, що йому самому це не спало на думку, відказав, У них там, певно, о цій порі нікого не буде, Дозволю собі взяти ваші слова під сумнів, пане президенте, ті самі причини, що покликали нас сюди, мали б і в їхньому випадку спрацювати. Автор пропозиції влучив у десятку. З асоціації деревообробників відповіли, що одразу ж по оголошенні листа від смерти до членів, задіяних у відповідному напрямку роботи, вже спрямовано звернення з тим, щоб вони якнайшвидше поновили виробництво домовинного асортименту, і що за наявними відомостями, постійно уточнюваними, багато підприємств не лише терміново ви´кликали своїх працівників на робочі місця, а здебільша й уже встигли запустити повноцінний виробничий процес. Це суперечить трудовому законодавству, уточнив речник асоціації, але з огляду на надзвичайність ситуації в національному масштабі, наші адвокати мають певність, що урядові не залишиться нічого іншого, як примружити на це очі, а в підсумку ще й подякувати нам, чого нам не вдасться забезпечити, принаймні попервах, то це звичної раніше для клієнтів якости зовнішнього оздоблення трун і домовин, з поліруванням, лакуванням і вирізьбленням розп’яттів на віках доведеться зачекати до кращих часів, коли почне зменшуватися хвиля похоронів, та в кожному разі ми усвідомлюємо власну відповідальність як ключового учасника в цьому процесі. На зборах представників від похоронних контор знову залунали оплески, ще гарячіші, бо тепер уже з’явилися всі підстави для взаємних поздоровлень, жодне тіло не залишиться непохованим, жоден рахунок не залишиться невиставленим. А що з гробокопами, знову озвався автор пропозиції. Гробокопи робитимуть, що їм буде сказано, роздратовано відповів президент. І неабияк помилився. Наступний телефонний дзвінок приніс звістку, що гробокопи вимагають істотного підвищення своєї платні та її потроєння в понаднормові години. Це питання належить до компетенції місцевого самоврядування, сказав президент, хай воно й домовляється. Але якщо ми приїдемо на цвинтар, а ями копати нікому, підкинув питання секретар. Дискусія ніяк не вгавала. О двадцять третій годині п’ятдесят хвилин із президентом стався інфаркт міокарду. З останнім опівнічним ударом дзиґарів він помер.
6
Ідеться про станси французького барокового поета Франсуа де Малерба «Панові Дюпер’є на потіху» (1599), написані у зв’язку зі смертю дочки адресата. Доччине ім’я