Над поемою І. Франко працював кілька років. У листі до М. Драгоманова від 20 березня 1889 р. поет писав:
«Він [Каїн. – Ред.] сидів мені в мозку ще від часу, коли я перекладував байронівського «Каїна», і тільки торік я осилив якось сю жидівську легенду, домішавши до неї шматок з легенди про Фауста, котрий з вершин Кавказу оглядав рай. З обробкою, сміло скажу, намучивсь я щиро: цілість перероблював два рази з грунту, так що з первісно написаного ледве чи осталось нетиканих зо 200 віршів – деякі часто перероблював і три, й чотири рази, майструючи зовсім нахолодно, по-столярськи».
[І. Франко переклав драматичну поему Байрона «Каїн» і видав у «Дрібній бібліотеці» в 1879 р. (див. його примітку до перекладу: Байрон Гордон. Каїн. Містерія в 3-х діях. Переклав Іван Франко. Львів, 1879)] У передмові до містерії Байрона І. Франко назвав Каїна «мислячим чоловіком двадцятих років нашого століття», «мислячим, бажаючим знання й правди духом людським».
Джерелами поеми, як зазначає сам поет, були: містерія «Каїн» Байрона, народні перекази про Фауста, Біблія, апокриф про Лемеха [див. Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував та пояснив др. Ів. Франко. Т. І. Апокрифи старозавітні. Львів, 1895, с. 37–38]. Поема Байрона закінчувалась убивством Авеля Каїном з мотивів протесту. «Смерть Каїна» є ніби продовженням містерії, починається саме з цього моменту: «Убивши брата…».
[І. Франко здійснив переклад «Фауста» Гете (надруковано 1880 р. в журн. «Правда») і знав народні перекази про Фауста (див. Легенда о докторе Фаусте. М.–Л., Изд-во АН СССР, 1958, с. 97–98]
Великою мірою у поемі відбилися власні переживання, настрої та роздуми І. Франка, викликані цькуванням поета клерикалыю-націоналістичною інтелігенцією Галичини. Про це свідчить він сам у вірші «Неясна для вас ся легенда» (1889), написаному з приводу поеми «Смерть Каїна»:
То власная повість моя,
Мої розчаровання власні
І лютая мука – змія.
Поема І. Франка викликала нападки галицького духівництва, поета звинуватили в святотатстві, проклинали з амвона за те, що він насмілився зобразити Каїна «не так, як в Біблії» (див. передмову до вид. «З вершин і низин», Київ – Лейпціг, Українська накладня, Коломия, Галицька накладня, [1920], с. 47). Та й не дивно: художнє слово І. Франко вважав одним із дійових засобів боротьби з релігією і клерикалізмом, вирішивши розпочати «теологічну війну белетристичною ракетою», як писав він у листі до М. Драгоманова.
В архіві зберігається також уривок перекладу поеми німецькою мовою невідомого автора (№ 3105, дата – 1889).
«Літературно-наукова бібліотека» – серія започаткованих 1889 р. І. Франком видань, що виходили до кінця 1890-х років накладом І. Франка.
«Дрібна бібліотека» – видання перекладних творів художньої і наукової літератури, що його здійснювали І. Франко, М. Павлик, І. Белей (1878–1880). Вийшло 14 випусків (твори Г. Успенського, Е. Золя, Дж. Байрона, І. Франка, М. Добролюбова, Е. Геккеля та ін.).