«Безсумнівно доведено, що слова, які вигукував пацієнт, є давньоєврейськими. Такого висновку після тримісячного аналізу дійшов берлінський семітолог, проф. Арнольд Шорр. Його мовознавча експертиза переконливо це доводить. Результати експертизи є в наших матеріалах і зацікавлені можуть з ними ознайомитися. Кожне профетичне повідомлення хворого складається із двох частин: зашифрованого прізвища та обставин смерті його власника. Після трирічних досліджень мені вдалося розшифрувати 23 із 25 повідомлень. Розшифрування двох останніх видається дуже складним, незважаючи на те, що вони записані на патефонній платівці. Зрозумілі мені повідомлення можна поділити на ті, які відповідали дійсності (10), і ті, які стосуються іще живих осіб (13). Слід підкреслити, що більшість передбачень Ізидора Ф. стосується осіб, яких він особисто не знав, що підтвердила дочка пацієнта. Цих людей об’єднують дві обставини: 1 — усі вони жили або живуть у Бреслау; 2 — усі загинули трагічною смертю.
Condicio sine qua non[29] для розуміння пророцтва є вичленування й розшифрування в ньому прізвища. Воно виражається двояко: або через звучання, або через значення давньоєврейського слова. Так, давньо-євр. geled «шкірка» ми розшифрували як Ґольд (схоже звучання, ті ж приголосні gld). Слід, одначе, зауважити, що прізвище пацієнт міг висловити іншим, «значеннєвим» способом. Так, прізвище Ґольд, що німецькою значить «золото», могло бути синонімічно зашифроване в давньоєврейському zahav. Це, власне кажучи, і є той другий спосіб, коли прізвище приховане в значенні, а не в звучанні давньоєврейського слова, що бачимо на прикладі давньоєвр. hamad, «шолом», що безсумнівно вказує на німецьке прізвище Helm, — останнє означає не що інше, як власне «шолом». Не обійшлося й без певних спотворень, напр. давньоєвр. sair значить «цап» (Bock), а пророцтво стосувалося померлого на прізвище Beck. Найбільше нас зацікавило й одночасно завдало нам найбільшої приємності розшифрування давньоєвр. jawal adama — «ріка», «поле» (нім. Fluss, Feld). Здавалося б, що прізвище мало б звучати як Фельдфлюсс або Флюссфельд. Переглядаючи офіційний список померлих, ми знайшли прізвище Райнфельдер. Інші слова підтверджували обставини смерті: побиття військовим паском. Інакше кажучи, Райн — це річка. Від Райнфельда до Райнфельдера зовсім недалеко. Наводимо повний список пророцтв, у яких йдеться про померлих (список іще живих ми зберігаємо в наших матеріалах, але не публікуємо, щоб не викликати зайвих емоцій).
Із вищенаведених прикладів стає зрозумілим, що пророцтва пацієнта Ф. могли, власне кажучи, стати зрозумілими лише після смерті особи, про яку йшлося в ньому. Гляньмо, скажімо, на приклад 2. Ось кілька можливостей його інтерпретації. Особа, про яку мовиться в пророцтві, могла б зватися Вайссвассер («біла вода»), у Бреслау проживає 15 родин із таким прізвищем. Таким чином, у якогось Вайссвассера могла виникнути ядуха («рот», «дихання») під час засмагання («сонце»). Жертва могла б зватися Зоннемунд («рот», «сонце») — З родини в Бреслау. Передбачувана смерть: захлинувся («дихання») горілкою (одна із ґданських горілок зветься Silberwasser, «срібна вода»).
Запевняю, що решту випадків теж можна було б проінтерпретувати багатьма способами. Тому ми не вміщуємо списку осіб, чию смерть не було засвідчено. Зазначу лише, що він містить 83 прізвища й різні обставини трагічної загибелі.
Чи таке розмаїття інтерпретацій не перекреслить важливості пророцтв Ізидора Ф.? Аж ніяк. Заплутані й похмурі передбачення мого пацієнта позбавляють людину будь-якого шансу на захист. Неможливо навіть уявити собі жахливіший та жорстокіший фаталізм. Уявіть собі, що ми опублікуємо список з 83 осіб, із яких 13 трагічно загине. І справді, загине тринадцять, а може, дванадцять, а може, десять. Але раптом, за деякий час, ми переглянемо акти про смерть і відшукаємо жертв, відсутніх у списку, але яких дійсно стосувалися пророцтва Ізидора Ф. Людина з його провіщень стає приреченою на пожирання гарпіями темних сил, безпорадною лялькою, чиї самовпевнені заяви про свободу волі розбиваються об суворі звуки давньоєврейських приголосних, a missa defunctorum[30] по цій ляльці — лише знущальний сміх самовдоволеного деміурга».
За цим патетичним акордом йшли нудні мудровані висновки, де особу Фрідлендера порівнювали з ясновидцями та різними медіумами, які провіщають у трансі. Анвальдт уже менш уважно дочитав статтю Вайнсберґа до кінця й заходився вивчати ті 83 інтерпретації, скріплені латунними скріпками. То був великий пакет, який вирізнявся з-поміж інших матеріалів і нотаток. Це його втомило ще більше. Насамкінець він залишив звукові пророцтва на платівці. Він відчував, що вони якимось чином пов’язані зі смертю баронеси. Анвальдт накрутив патефон і поринув у слухання таємничих послань. Те, що він робив, було цілковитим безглуздям: Анвальдт систематично прогулював у гімназії факультативи з мови Біблії й зараз міг так само успішно слухати записи мовою кечуа. Але хропаві звуки викликали в нього стан хворобливого збудження й захоплення, яке він відчув колись, уперше роздивляючись гнучкі грецькі літери. Фрідлендер видавав такі звуки, наче він задихався. Голосні то шуміли, то сичали, одного разу хвиля повітря з легенів замалим не розірвала стиснутої гортані. Після двадцятьох хвилин уперто повторюваного рефрену звуки припинилися.