Выбрать главу

Вона дивилася на поліціянтів, уся розпатлана, сиві пасма звисали їй просто на очі… Піт стікав обличчям… Похитуючись, вона відійшла вбік і сіла…

— Ви вважаєте це нормальним?.. Усе, що ви зараз мені сказали?.. і те, що зі мною поводяться, як з повією?.. Ось моя нагорода!.. А якби ви знали про всі борги!.. О! Ви цього не знаєте! А як він зі мною поводився!.. Тут один борг!.. Там ще один!.. І всі їх треба було сплатити!.. І щораз нові!.. Давай, розбирайся з цим, мамусю!.. У тебе ж немає інших клопотів!.. А він напускав усім туману! Суцільне шарлатанство! Обман! Порожні балачки! Розбещеність! Безгрошів'я!.. Так він і жив! Він був здатний лише на підлість! І більше ні на що! ні на що!.. — її риси спотворило горе, вона викрикувала це окремими фразами!..

— Це я! Я до кінця зберігала його будинок! Якби не я, його б продали вже давно! він не знав стриму!.. Цей гад скористався тим, що я захворіла!.. Що я нічого не усвідомлювала!.. І все розтринькав… Усе пропив!.. Усе розбазарив! Запитайте у будь-кого, правда це чи ні! Нічого!.. Ніколи!.. Він мені не дав! Нічого! Він просто не міг! Це було понад його сили!.. Він мусив мене мучити… І все заради своїх повій! Заради свого кендюха!.. Своїх коней!.. Своїх перегонів! балачок!.. Пияцтва!.. Вже й не знаю, чого ще!.. Шляхетність!.. Він виявляв її лише з незнайомими!.. з ким завгодно!.. Тільки б утекти!.. йому на все було начхати!.. Якби я здохла, йому було б байдужісінько! Цього він завжди бажав! Ось… Так тривало тридцять років!.. Тридцять років я все це терпіла!.. Тридцять років — це не жарт!.. І тепер ще мене й звинувачують!.. Після всіх моїх мук!.. Після того, що я витерпіла?.. Це ж треба! Це переходить усі межі! — від цієї думки її знову охопила страшна лють!.. — Як? Як? І Бог допустив таке? він спотворив себе… Пішов!.. Перетворив себе на кашу! А я винна? О! леле! Та це вже занадто!.. Є від чого збожеволіти! О! Підлість! О! Нехай усі чують, що цей брудний клятий виродок отруїв моє існування!.. І я дурепа… З чим же я залишилася?.. Тримайся міцніше за поручні, стара шкапо! Не залишилося нічого! Ні клаптика! Одні борги! Борги! А йому начхати! Хоч саме він усе й проциндрив!.. Усе! він усе втратив!.. Фердінан це добре знає! він свідок!.. він бачив, як я втрачала глузд, боролася, ламала собі голову до останньої секунди!.. Щоб він залишився в Монтрету! Щоб не їхати в цю брудну діру! Він вирішив поховати мене разом зі своєю картоплею!.. Що було робити?.. На жаль, він був упертий!.. Це Фердінан теж добре знає!.. Я все розгубила! Все втратила через цього блазня! цього старого розпусника! Становище, кар'єру! Фах, друзів! Усе!.. Моїх батьків!.. Ніхто більше не хотів нас бачити!.. Лише якісь зграї волоцюг! Банди вуркаганів, що розперезалися! пацієнтів, що втекли з Шарантона!..[78] Я втратила все своє здоров'я! Спершу операція! А за останні шість місяців я постаріла на двадцять років! До нього у мене нічого ніколи не було!.. Я навіть не знала, що таке нежить!.. Їла все! Мала залізний шлунок! Але всі ці неприємності! нещастя! Він завжди приносив одні неприємності!.. І вони ніколи не кінчалися! Варто було позбутися однієї… Гоп! Починалося щось інше! Щораз геть несподіване!.. Моє здоров'я похитнулося! Певна річ! мене прооперували, що вдієш!.. У Пеана мені сказали: «Треба зав'язувати з таким життям, пані де Перейр!.. Це може скінчитися дуже погано!.. Нервування! Турботи!.. Цього треба уникати!..» О! Куди там! З роками ставало дедалі гірше!.. весь час ні хвилини спокою… постійні процеси! Попередження! Зелений папір!.. Жовтий папір!.. Кредитори на порозі! Переслідування! Ось як я жила!.. Загнана день і ніч!.. Як справжня злочинниця! Заради нього!.. Тільки заради нього! Хто б іще зміг витримати таке?.. Вже двадцять років я не можу до кінця виспатися! Коли вже ви все хочете знати! Це щира правда!.. У мене все відібрали — сон, апетит, заощадження!.. У мене бувають напади, коли я не можу стояти на ногах! Я не можу більше їздити на омнібусі! Мене починає нудити… варто мені прискорити крок, у мене починає рябіти в очах!.. А тепер мені кажуть, що я вбивця!.. Це вже занадто! Слухайте! Перш ніж говорити такі речі, погляньте самі!..»

вернуться

78

Шарантон — психіатрична лікарня під Парижем, де зокрема утримувався маркіз де Сад.