Це видання підтримане французьким Національним центром книги
На першій сторінці обкладинки використано фото Ежена Атже
© Céline, Romans І, Mort à crédit, Bibliothèque de la Pléiade, Gallimard, Paris, 1981
© Видавництво Жупанського; P. Осадчук, переклад, післямова; О. Баратинська, художнє оформлення, 2015.
ISBN 978-966-2355-58-1
Літературно-художнє видання
Луї-Фердінан Селін
СМЕРТЬ У КРЕДИТ
Переклад з французької Романа Осадчука
Відповідальний редактор Л. Пішко
Художній редактор О. Баратинська
Оригінал-макет О. Жупанський
Підписано до друку 20.05.15
Формат 84x108 1/32 Папір офсет. № 1
Друк офсетний. Зам. № 137
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єкта видавничої справи № 2770. Серія ДК
ФОП Жупанський
Україна, 08293, Буча, вул. Тарасівська, 7а,
тел.: (+38096) 350-61-05;
E-maiclass="underline" zhupansky-publisher@ukr.net
http://publisher.at.ua
Селін, Луї-Фердінан.
С29 Смерть у кредит: роман / Луї-Фердінан Селін; з фр. пер. Р. Осадчук; післямова Р. Осадчука. — К.: Вид-во Жупанського, 2015. — 560 с.
ISBN 978-966-2355-58-1
Про автора
Луї-Фердінан Селін
/Louis-Ferdinand Céline/
(1894–1961) — один з найвідоміших і водночас один з найконтроверсійніших письменників двадцятого сторіччя. Його творчість значною мірою вплинула на так званий «французький роман» і на літературу XX ст. загалом. Вважається, що творчий світогляд таких відомих письменників, як Генрі Міллер, Філіп Рот, Гельмут Краусер та Чарльз Буковські сформувався під значним впливом Селіна.
У Селіна дуже насичена біографія. Окрім письменництва, він встиг побувати військовим і взяти участь у Першій світовій війні, працював наглядачем плантацій в Африці, вивчився на лікаря-епідеміолога, захистив докторську дисертацію, працював лікарем і ветеринаром. Також у 1936 році Селін відвідав Радянський Союз, після чого написав нищівний памфлет «Меа Culpa» (Моя провина), в якому викривав і жорстко критикував радянську владу і загалом комунізм.
Відбувшись як письменник, Селін майже все життя залишався практикуючим лікарем. Його пацієнтами переважно були представники найбідніших верств населення — робітники, пенсіонери, безробітні та злидарі, з яких він майже ніколи не брав грошей за лікування і через це сам потерпав від нестачі грошей. Пізніше Селін зізнавався, що саме хронічне безгрошів'я змусило його писати. Також до кінця життя письменник піклувався про хворих та покинутих тварин, через що його будинок із часом перетворився на притулок для тварин. Він казав, що, на відміну від людей, тварини залишаються вірними до кінця і ніколи не зраджують.
Примітки до електронної версії
С. 20: Щодо спокус та найневинніших розваг, Ґюстен дотримувався мого погляду, лише заради [досягенння] => досягнення стану повного забуття він надавав перевагу алкоголю.
С. 29: Моя мати та пані [Вірув] => Вітрув хвилюються, ходять туди-сюди кімнаткою, чекаючи, коли в мене спаде жар.
С. 82: «Та пішли ви!..» — [відвовідає] => відповідає він нам…
С. 94: Реакція мого батька була іншою, він не менше трьох [тижнім] => тижнів німував.
С. 120: Ось так починають доросле [жаття] => життя?
С. 121: Він запевнив нас, що якщо ми [поводитимося] => поводитимемося в житті гідно, то можемо бути певні, що пізніше отримаємо за це винагороду.
С. 122: У всі [части] => часи жорсткі, загострені форми справляють враження…
С. 131: Всі так довго [обговрювали] => обговорювали це в присутності Лавлонґа, що він вирішив піднятися й самому подивитись…
С. 134: [Нахай] => Нехай замовкнуть зграя… люди… орган… військо…
С. 147: Сповнений [стараности] => старанности й запопадливости, я годинами просиджував у крамницях на лавці для комівояжерів, поряд з покупцями.
С. 152: Я був [надзвичано] => надзвичайно обережним, не розповідав жодних історій, був насторожі…
С. 157: Слід було працювати з особливою [ретельністью] => ретельністю.
С. 168: Та [вигтягли] => витягли не лише їх!..