Ці сетанійські міщухи бояться вийти на вулицю під дощ. Зате вони, звісно, повністю пристосовані до рідного 1,5 тяжіння, тож тутешнє подвійне тяжіння не надто їм дошкуляє. Це був визначальний фактор. Як би не було — надто пізно щось із цим зробити. Як і з нескінченною круговертю дощу, снігу, граду, ураганів і подібного. Вирішенням буде запустити копальні, продати метали й будувати повністю замкнені міста.
Єдине, на цій планеті, що фактично не проти нас це тварини. Попервах кілька великих хижаків, проте охоронці розправився з ними. Решта дикого життя залишило нас в спокої. Тішуся з цього! Ці боролися за існування настільки довго, що я ніколи не бачив більш смертоносного на вигляд гурту. Навіть маленькі гризуни не більші людської руки як броньовані танки...
— Не вірю жодному слову, — втрутилась Мета. — Це не може бути Пир, він пише про... — Її слова стихли коли Джейсон мовчки вказав на підпис на обкладинці.
Він продовжував переглядати сторінки, швидко гортаючи. Речення привернуло його увагу й він зупинився. Зупинивши палець навпроти місця, він зачитав вголос.
... А проблеми продовжують накопичуватись. Перше Хар Пало з його теорією, що вулканізм близько до поверхні, тому земля зберігає тепло і тому зернові ростуть так добре. Навіть якщо він правий, що ми можемо зробити? Ми маємо бути самостійними, якщо наміряємось вижити. І тепер ця инша справа. Здається лісова пожежа нагнала багато нових видів у нашому напрямку. Тварини, комахи і навіть птахи нападали на людей. (Примітка для Хара: перевір можливо сезонні міграції пояснюють напади.) Зафіксовано чотирнадцять смертей від ран і отруєнь. Маємо застосовувати правило про постійне застосування лосьйону від комах. І думаю побудувати якийсь захист периметра, щоб не допустити великих звірів до табору.
— Це початок, — сказав Джейсон. — Принаймні, тепер ми знаємо про справжню суть нашого двобою. Знання, що життя тут було більш прихильним до людства не полегшує життя на Пирі, і не робить життєві форми менш небезпечними. Воно лиш вказує шлях. Щось взяло й перетворило мирні форми життя, зробивши цю планету велетенською смертельною пасткою для людства. Я хочу з'ясувати що це.
XII.
Подальше читання журналу не дало нових доказів. Був ще добрий шмат відомостей про ранні тваринні і рослинні форми життя, наскільки смертельними вони були, а також перші засоби оборони від них. Цікаво в історичному зрізі, однак без жодної цінності в боротьбі з поточними загрозами. Капітан, очевидно, ніколи не думав, що життєві форми змінювались на Пирі, вважаючи натомість ніби виявляє нові небезпечні тварини. Він ніколи не мав гадки змінити свою думку. Останній запис у журналі, менш ніж два місяці після першого нападу, був дуже коротким. І зроблений иншим почерком.
Сьогодні помер капітан Курковський. Отруєння від укусу комахи. Його смерть сильно всіх засмутила.
Усі "чому" планетної відрази ще належало виявити.
— Треба показати книгу Керку, — сказав Джейсон. — Він має трохи знати про досягнутий нами поступ. Ми можемо дістати транспорт? Чи підемо до мерії пішки?
— Пішки, звичайно, — сказала Мета.
— Тоді ти несеш книгу. При подвійному тяжінні якось надто важко бути джентльменом і нести пакети.
Щойно вони увійшли до приймальні Керка, як з телефону-екрану вирвався пронизливий крик. Джейсону знадобилась мить, щоб зрозуміти, що це був механічний сигнал, а не людський голос.
— Що там? — запитав він.
Керк увірвався крізь двері і попрямував до зовнішнього входу. Всі инші з офісу робили те ж. Мета виглядала збентеженою, то спиралась на двері, то озиралась на Джейсона.
— Що це? Не могла б ти розповісти? — він термосив її за руку.
— Тривога на ділянці. Значний прорив обводу. Всі, крім охоронців инших обводів мають відгукнутись.
— Ну то йди, — сказав він. — За мене не турбуйся. Зі мною все буде добре.
Його слова подіяли як спуск гашетки. Пістолет Мети опинився у її руці і вона зникла перш ніж він закінчив говорити. Джейсон стомлено всівся в покинутому офісі.
Неприродна тиша будівлі стала діяти на нерви. Він пересунув свій стілець до телефонного екрану і ввімкнув його на прийом. Екран вибухнув кольором і звуком. Попервах Джейсон не міг взагалі нічого втямити. Просто безладна плутанина облич і голосів. Це була багатоканальна установка призначена для військового застосування. Ряд зображень одночасно виводився на екран, ряди голів або невиразних фонів, коли оператор втрачає концентрацію. Багато голів говорили одночасно і лепет їх голосів був взагалі беззмістовним.