— І ми програли, і все через тебе... ти зрадник! — прогарчала Мета.
— Обидва твердження хибні, — ввічливо сказав Джейсон. — Я не зрадник, тому що я відданий всім людям цієї планети, як усередині обводу так і назовні. Я ніколи не вдавав иншого. Щодо поразки... чому ви нічого не втратили. Насправді ви перемогли. Перемогли у своїй війні з цією планетою, якщо ви тільки почуєте мене. — Він повернувся до Реза, що хмурився в сердитому зніяковінні. — Звичайно ж, твої люди Резе також перемогли. Немає більше війни з містом, ви отримаєте ліки, зв’язок рештою людства — все чого ви домагались.
— Вибач мене за цинічність, — сказав Рез, — однак ти обіцяєш найкращий з усіх можливих світів для усіх. Це трохи важко уявити, коли наші інтереси настільки протилежні.
— Ти влучив в саму суть питання, — сказав Джейсон. — Дякую. Увесь цей безлад можна врегулювати, якщо зрозуміти, що інтереси всіх не суперечать одне одному. Мир між містом і фермерськими господарствами, і кінець вашої безглуздої війни. Мир між людством і пирійськими формами життя, бо вона зокрема лежить в основі всіх ваших бід.
— Здурів чоловік, — сказав Керк.
— Можливо. Судитимеш коли послухаєш мене. Я збираюся розповісти вам історію цієї планети, бо саме там можна знайти і проблему, і її рішення.
— Коли поселенці висадилися на Пирі триста років тому вони впустили одну важливу річ про цю планету, той фактор, що робить її відмінною від будь-якої иншої планети в галактиці. Їх не можна винуватити у недогляді, у них було вдосталь инших турбот. Тяжіння було єдиним про що вони знали, решта середовища була шокуючим переходом від індустріального світу з керованим кліматом. Шторми, вулканізм, землетруси, повені... цього було достатньо, щоб звести їх з розуму, і я певен багато з них таки збожеволіли. Тварини й комахи були постійним подразником, зовсім відрізнялись від кількох нешкідливих і безпечних видів відомих їм. Я впевнений, що вони так і не зрозуміли, що пирійське життя було ще й телепатичним...
— Знов це! — відрізав Бруко. — Правда це чи ні, не має значення. Я схилявся перед спокусою визнати з теорію телепатично керованого нападу на нас, та влаштоване тобою смертельне фіаско довело, що теорія неправильна.
— Згоден, — відповів Джейсон. — Я повністю помилявся, коли я припускав існування якоїсь сили, що скеровувала напади на місто за допомогою телепатії. Тоді це видавалось логічною теорією і докази вказували у цьому напрямку. Експедиція на острів була смертельним фіаском не забувай лиш тому, що напад був прямою протилежністю тому, що пропонував зробити я. Якби я пішов в ту печеру сам не було б необхідності у жодній з цих смертей. Думаю з’ясував би, що рослині істоти були не більше ніж прогресивною формою життя з незвичайною здатністю до телепатії. Вони просто відповіли сильним психічним нападом на місто. У мене була відповідна ідея, що вони спровокували битву. Хоча ми ніколи не дізнаємось правди, бо їх знищили. Та їх смерть довела одну річ. Вона дозволяє нам знайти справжніх винуватців, істот, що керують, направляють і надихають війну проти міста.
— Хто? — Керк скоріше видихнув питання ніж сказав його.
— Очевидно ви самі, — сказав йому Джейсон. — Не ти сам, а всі ваші люди в місті. Можливо вам не подобається ця війна. Однак ви відповідальні за неї і підживлюєте її.
Джейсон був змушений витиснути посмішку коли глянув на їх ошелешені обличчя. Йому було необхідно хутчіш обґрунтувати свої слова до того як навіть його союзники почнуть вважати його божевільним.
* * * * *
— Поясню як так виходить. Я казав, пирійське життя телепатичне і я кажу про все життя. Кожна комаха, рослина і тварина. Свого часу в жорстокій історії цієї планети ці псі мутації стали запорукою виживання. Вони існували, коли инші види вимерли, і врешті-решт впевнений, вони співпрацювали винищуючи останніх недобитків що не мали телепатичних здібностей. Тут співпраця ключове слово. Бо хоч вони змагаються між собою у звичних умовах, вкупі вони працюють проти всього, що загрожує їм як єдиному цілому. Коли природне зрушення чи паводкові хвилі загрожують їм, вони в гармонії рятуються.
— Спрощену форму такої поведінки можна спостерігати на будь-якій планеті, де трапляються лісові пожежі. Однак тут, взаємне виживання було доведене до крайності через жорсткі умови. Можливо, деякі з життєвих форм навіть розвинули здатність до передбачення схожі до людей землетрусників. Таким чином попереджені більші звірі тікали. Дрібніші розвинули насіння, чи нарости чи яйця, які могли б відноситись у безпечне місце вітром або в хутрах тварин, гарантуючи таким чином виживання виду. Я це знаю напевне, бо сам за цим спостерігав коли ми тікали від землетрусу.