«Гаразд, годі з мене. Піду дізнаюся, чому так довго. І не чекатиму на того візка».
Вона злізла зі столу, ляснула голими ногами об холодну підлогу. Зробила два кроки й збагнула, що в руці в неї досі крапельниця з фізрозчином. Перевісила її на мобільну підставку й покотила до дверей. Визирнула в коридор і не побачила нікого — ані медсестри, ані санітара, ані рентгенологів.
Що ж, оце дуже приємно. Про неї всі забули.
Джейн рушила далі коридором без вікон, штовхаючи свою крапельницю, колеса підставки деренчали на лінолеумі. Вона проминула відчинені двері, ще одні, побачила порожні процедурні столи, безлюдні кімнати. Куди всі поділися? За той короткий час, поки вона спала, усі кудись зникли.
«Невже справді минуло лише пів години?»
Вона різко зупинилась у порожньому коридорі, охоплена раптовою думкою в стилі «Зони сутінок» — що, поки вона спала, зникли всі у світі. Глянула в один бік, у другий, намагаючись пригадати, де кімната очікування. Поки рентгенолог везла її до процедурної, вона не звертала уваги, куди їхала. Відчинила двері, побачила кабінет. Відчинила інші — за ними був архів карток.
Людей не було.
Вона швидше пішла пустирем коридорів, торохкотливо тягнучи за собою крапельницю. Що це за лікарня така — залишили вагітну жінку саму-самісіньку! Вона поскаржиться, чорт забирай, ще й як поскаржиться! Могла ж зараз народжувати! Помирати могла! А замість того була просто скажено люта, а це не той настрій, в якому волієш побачити вагітну жінку. Принаймні цю вагітну жінку.
Нарешті Джейн побачила табличку «Вихід» і, вже знаючи, що зараз скаже, розчахнула двері. Ситуацію в кімнаті очікування зрозуміла не одразу. Містер Бодайн досі сидів, прив’язаний до свого візка в кутку. Технік з УЗД і реєстраторка тулились одна до одної на одному з диванчиків. На іншому сиділи лікарка Тем і чорношкірий санітар. Що це таке, вони тут чаювання влаштували? Поки вона лежить, усіма забута, у кабінеті? Чому її лікарка відпочиває тут на диванчику?
Аж тоді Джейн побачила медичну картку на підлозі, перекинуте горня, розлиту на килим каву. І збагнула, що лікарка Тем не відпочиває: її спина була жорстка й рівна, м’язи обличчя напружені від страху. Вона дивилася не на Джейн, а на щось інше.
Саме тоді Джейн і зрозуміла. «Хтось стоїть у мене за спиною».
7
Мора сиділа у трейлері оперативного штабу в оточенні телефонів, екранів і ноутбуків. Кондиціонер не працював, температура в трейлері піднялася значно вище тридцяти градусів. Офіцер Емертон, який сидів на зв’язку, обмахувався й жадібно пив воду з пляшки. Однак капітан Гейдер, керівник відділу спеціальних операцій Бостонського департаменту поліції, вивчав план лікарні на моніторі з абсолютно спокійним виглядом. Поруч із ним сидів лікарняний службовець і показував на кресленнях потрібні місця.
— Місце, в якому вона зараз засіла, — відділення візуалізаційної діагностики, — сказав службовець. — Це раніше було рентгенівське крило, а потім ми перенесли його до нової прибудови. Боюся, це додасть вам проблем, капітане.
— Яких саме? — спитав Гейдер.
— Стіни оснащено свинцевими щитами, і в цьому крилі немає вікон чи зовнішніх дверей. Ваші люди не зможуть увірватися зовні чи кинути бомбу зі сльозогінним газом.
— То єдиний вхід до відділення візуалізаційної діагностики — через внутрішній коридор?
— Саме так. — Службовець глянув на Гейдера. — Вона ж, певно, замкнула ці двері?
Гейдер кивнув.
— Тобто вона там у пастці. Ми відвели людей, щоб вони не були на лінії вогню, якщо вона вирішить утекти.
— Вона у глухому куті. Єдиний вихід звідти — пройти через ваших людей. Наразі ви її там добре затиснули. Але, з іншого боку, вам буде важко туди ввійти.
— Отже, становище безвихідне.
Службовець клацнув мишкою, збільшуючи секцію креслення.
— Є один шанс, залежно від того, де саме в цьому крилі вона зачаїлася. Свинцеві щити вбудовано по всій зоні діагностики, але тут, у кімнаті очікування, стіни не посилені.
— Про які матеріали йдеться?
— Шпаклівка. Гіпсокартон. З горішнього поверху буде просто потрапити всередину через стелю. — Чоловік подивився на Гейдера. — Але тоді їй достатньо буде відступити на територію, захищену свинцем, і вона стане недоторканна.