Выбрать главу

Мора зустріла його погляд.

— Я думаю, що ця жінка зробить що завгодно, щоб вижити.

Двері трейлера раптом відчинилися. Капітан Гейдер висунув голову й звернувся до Стіллмена:

— Лерою, вам варто зайти й послухати.

— Що там?

— Щойно передали по радіо.

Мора пішла слідом за Стіллменом до трейлера, де за той короткий час, що вони провели надворі, стало ще задушливіше.

— Прокрути назад, — звелів Емертону Гейдер.

З динаміка долинув сповнений захвату чоловічий голос:

— …ви на хвилі KBUR, і з вами цього дивного дня я, Роб Рой. Оце так химерна в нас тут ситуація, панове. Зараз з нами на лінії слухачка, яка стверджує, що саме вона тримає спецпризначенців напоготові в медичному центрі. Я спочатку не повірив, але наш продюсер з нею поговорив, і здається, що це правда…

— Що це, у біса, таке? — сказав Стіллмен. — Це ошуканство. Ми ж ізолювали телефонні лінії.

— Послухайте, — наполіг Гейдер.

— …Агов, міс? — сказав діджей. — Поговоріть з нами. Скажіть, як вас звати.

Відповів хрипкий жіночий голос:

— Моє ім’я не має значення.

— Гаразд. То якого дідька ви це робите?

— Жереб кинуто. Це все, що я хочу сказати.

— І що це має значити?

— Скажіть їм. Скажіть, що жереб кинуто.

— Гаразд, гаразд. Хоч що б це значило, весь Бостон щойно це почув. Люди, якщо ви слухаєте — жереб кинуто. З вами Роб Рой на хвилі KBUR, і на телефоні в нас пані, яка здійняла стільки метушні в…

— Скажіть, щоб поліція трималася якомога далі, — мовила жінка. — У мене тут шестеро людей. І куль на всіх вистачить.

— Вау, мем! Заспокойтеся там. Немає причин когось кривдити.

Обличчя Стіллмена спалахнуло. Він розвернувся до Гейдера.

— Як це сталося? Я думав, ми обрізали зв’язок.

— Так і є. Вона зателефонувала з мобільного.

— Чийого?

— Номер закріплено за Стефані Тем.

— Ми знаємо, хто це?

— …Йой, народе, у мене проблема! — сказав Роб Рой. — Продюсер щойно повідомив, що поліція Бостона наказує мені припинити розмови з цією слухачкою. Поліція нас закриє, друзі, тож я змушений закінчити цю розмову. Ви ще там, мем? Алло? — Мовчання. — Схоже, зв’язок перервано. Що ж, сподіваюся, що вона заспокоїться. Пані, якщо ви мене слухаєте, прошу — не кривдіть нікого. Ми вам допоможемо, гаразд? А ви, мої любі слухачі, чули все на хвилі KBUR. Жереб кинуто…

Емертон зупинив запис.

— Це все, — сказав він. — Те, що ми встигли записати. Перебили дзвінок, щойно почули, з ким говорить діджей. Але цей шмат розмови потрапив до ефіру.

Стіллмен мав ошелешений вигляд. Він витріщився на обладнання, яке вже мовчало.

— Якого біса вона це робить, Лерою? — запитав Гейдер. — Це спроба привернути увагу? Вона намагається завоювати співчуття?

— Не знаю. Це було дивно.

— Чому вона не говорить з нами? Навіщо телефонувати на радіо? Ми намагалися з нею зв’язатися, вона кидає слухавку!

— Вона говорить з акцентом. — Стіллмен подивився на Гейдера. — Точно не американка.

— І що вона таке сказала? «Жереб кинуто». Що це має значити? Це якась гра?

— Це слова Юлія Цезаря, — втрутилася Мора. Усі очі звернулися до неї.

— Що?

— Цезар сказав це, стоячи на березі Рубікону. Якщо перейти річку, почнеться громадянська війна з Римом. Він знав: якщо зробить це, вороття не буде.

— До чого тут узагалі Юлій Цезар? — спитав Гейдер.

— Я просто кажу, звідки походить цей вислів. Коли Цезар наказав своїм військам перейти річку, він знав, що це точка неповернення. Він був людина азартна, покладався на долю, тож, зробивши вибір, так і сказав: «Жереб кинуто». — Мора помовчала. — Так він увійшов в історію.

— То от що значить «перейти Рубікон», — сказав Стіллмен.

Мора кивнула.

— Наша злочинниця зробила вибір. І щойно сказала нам, що шляху назад немає.

Озвався Емертон:

— Маємо інформацію щодо мобільного. Стефані Тем — лікарка цього медичного центру, гінекологія та акушерство. Вона не відповідає на виклики пейджером, і востаннє її бачили, коли вона спускалася до пацієнтки у відділення діагностики. Лікарня наразі вивчає списки співробітників, намагається визначити, про кого немає звісток.

— Схоже, ми знаємо ім’я принаймні однієї заручниці, — підсумував Стіллмен.

— Що з мобільним? Ми намагалися телефонувати, але вона дає відбій. Нехай залишається на зв’язку?

— Якщо вимкнемо і його, можемо її розлютити. Поки що залишмо. Просто стежитимемо за дзвінками. — Стіллмен помовчав, дістав носовичка, промокнув піт з чола. — Вона принаймні заговорила. Просто не з нами.