Тоді вона пригадала свідків у приймальному відділенні лікарні — службовці, медсестри, санітари. Пацієнти, які чекали прийому й спостерігали крізь скляну перегородку. Будь-хто з них міг узяти телефон, один дзвінок — і побігли чутки. Ніщо не поширюється швидше за похмурі плітки. Мора подумала: «Завтра буде справжнє випробування, треба до нього підготуватися».
Вона взяла мобільний, набрала Ейба.
— Маємо проблему.
— Я зрозумів, — сказав він.
— Не говоріть з пресою. Я напишу заяву. Уже вимкнула домашній телефон на ніч. Якщо буду потрібна — я на мобільному.
— Ви готові з цим розбиратися?
— А хто ще це робитиме? Це я її знайшла.
— Ви ж розумієте, Моро, що це буде новина національного масштабу.
— З АП вже телефонували.
— Господи Йсусе. Говорили з Управлінням громадської безпеки? Вони очолюватимуть розслідування.
— Здається, далі я телефонуватиму саме їм.
— Вам потрібна допомога в підготовці заяви?
— Потрібен час над нею попрацювати. Завтра буду пізніше. Стримуйте їх, поки не дістануся бюро.
— Напевно, заведуть судову справу.
— Нас немає в чому звинуватити, Ейбе. Ми нічого поганого не зробили.
— Байдуже. Готуйтесь.
3
— Чи ви урочисто присягаєтеся, що свідчення, яке ви збираєтеся дати суду на цьому слуханні, — це правда, сама правда й нічого, крім правди, і хай допоможе вам Бог?
— Присягаюся, — сказала Джейн Ріццолі.
— Дякую. Можете сісти.
Джейн відчувала, що всі очі в залі суду стежать за тим, як вона важко опускається на стілець свідка. Люди почали витріщатися, щойно вона перевальцем увійшла до зали суду — щиколотки набрякли, черево здувається під широкою сукнею для вагітних. Вона засовалася на стільці, намагаючись влаштуватися зручніше, набути владного вигляду, але було спекотно, і вона вже відчувала, як на чолі виступає краплями піт. Спітніла, метушлива, вагітна поліцайка. Авжеж, дуже владна постать.
Ґері Сперлок, помічник окружного прокурора округу Саффолк, підвівся для опитування. Джейн знала, що це спокійний і ретельний прокурор, тож за перший раунд вона не хвилювалася. Не зводила очей зі Сперлока, ігноруючи обвинувачуваного, Біллі Вейна Ролло, який згорбився біля своєї адвокатки й пильно дивився на Джейн. Вона знала, що Ролло намагався залякати її своїм злим поглядом. Він був подібний на багатьох інших знайомих їй засранців, і в цьому погляді не було нічого нового. Остання надія невдахи.
— Назвіть, будь ласка, суду ваше ім’я та прізвище по літерах, — сказав Сперлок.
— Детектив Джейн Ріццолі. Р-І-Ц-Ц-О-Л-І.
— Ваша професія?
— Детектив відділу розслідування вбивств, департамент поліції Бостона.
— Розкажіть нам про вашу освіту та досвід роботи.
Джейн знову засовалася: від твердого стільця почала боліти спина.
— Я отримала диплом молодшого спеціаліста з кримінальної юстиції в коледжі Массачусетс-Бей. Після навчання в поліцейській академії Бостона працювала патрульною в Бек-Бей і Дорчестері.
Вона скривилася, коли дитина сильно копнула зсередини. «Заспокойся там. Мама дає показання». Сперлок чекав на відповідь, тож вона продовжила:
— Два роки працювала детективом у відділі боротьби з наркотиками. Відтак, два з половиною роки тому, перевелася до відділу вбивств, до якого нині й приписана.
— Дякую, детективе. Тепер я хотів би розпитати вас про події, які відбулися третього лютого цього року. До району Роксбері вас привела службова потреба. Правильно?
— Так, сер.
— За адресою бульвар Малколма Ікс, 4280, правильно?
— Так. Це багатоквартирний будинок.
— Розкажіть нам про цей візит.
— Приблизно о чотирнадцятій тридцять ми з моїм напарником, детективом Баррі Фростом, прибули за цією адресою, щоб опитати мешканку квартири 2b.
— Стосовно чого?
— Це стосувалося розслідування вбивства. Мешканка квартири 2b була знайомою жертви.
— Отже, вона не була підозрювана в тій справі?
— Ні, сер. Як підозрювана вона не розглядалася.
— Що було далі?
— Ми постукали у двері квартири 2b, коли почули жіночий крик. Він лунав із квартири через коридор, 2e.
— Можете описати цей крик?
— Я б описала його як крик страждання. Страху. Ще ми почули кілька гучних ударів, наче падали меблі. Або когось кидали на підлогу.
— Протестую! — підвелася захисниця, висока білявка. — Це лише припущення. Вона не була в квартирі й нічого не бачила.