— Підтримую, — мовив суддя. — Детективе Ріццолі, будь ласка, утримайтеся від здогадок про те, чого ви бачити не могли.
«Навіть якщо це не просто клята здогадка? Бо саме це там і відбувалося. Біллі Вейн Ролло гатив свою дівчину головою об підлогу».
Джейн проковтнула роздратування й виправилася:
— Ми почули в квартирі голосний гуркіт.
— І що ви зробили?
— Ми з детективом Фростом негайно постукали у двері 2e.
— Ви сказали, що це поліція?
— Так, сер.
— І що було…
— Це паскудна брехня, — сказав обвинувачуваний. — Вони не сказали, що копи!
Усі подивилися на Біллі Вейна Ролло, а він не зводив очей із Джейн.
— Дотримуйтеся тиші, містере Ролло, — наказав суддя.
— Вона ж бреше!
— Захиснице, опануйте свого клієнта, або ж його виведуть із зали суду.
— Цс-с, Біллі, — пробуркотіла адвокатка. — Ти робиш тільки гірше.
— Гаразд, — сказав суддя. — Містере Сперлоку, можете продовжувати.
Помічник прокурора кивнув і розвернувся до Джейн.
— Що сталося після того, як ви постукали у двері квартири 2e?
— Відповіді не було. Але ми все одно чули крики. Удари. Тож прийняли спільне рішення, що в небезпеці може бути людське життя й нам слід увійти до квартири, маємо ми на це згоду чи ні.
— І ви ввійшли?
— Так, сер.
— Вони вибили бісові двері! — сказав Ролло.
— Тихо, містере Ролло! — гарикнув суддя, і обвинувачуваний відкинувся на спинку стільця, пропалюючи Джейн поглядом.
«Витріщайся скільки хочеш, мудило. Думаєш, цим ти мене злякаєш?»
— Детективе Ріццолі, — знову заговорив Сперлок. — Що ви побачили в квартирі?
Джейн розвернулася до помічника прокурора.
— Ми побачили чоловіка та жінку. Жінка лежала на спині. Її обличчя було вкрите синцями, з губи текла кров. Над нею схилився чоловік. Він тримав її за шию обома руками.
— Цей чоловік присутній у залі суду?
— Так, сер.
— Укажіть на нього, будь ласка.
Вона показала пальцем на Біллі Вейна Ролло.
— Що сталося потім?
— Ми з детективом Фростом відтягли містера Ролло від жінки. Вона була притомна. Містер Ролло опирався, і в подальшій сутичці детектив Фрост отримав сильний удар у живіт. Містер Ролло втік із квартири. Я переслідувала його до сходової клітини й там змогла затримати.
— Самостійно?
— Так, сер. — Вона промовчала, тоді додала, і не намагаючись жартувати: — Після його падіння зі сходів. Схоже, він був добряче напідпитку.
— Вона мене, бляха, штовхнула! — заволав Ролло.
Суддя грюкнув молоточком.
— Я достатньо від вас почув! Приставе, будь ласка, виведіть обвинувачуваного.
— Ваша честь, — підвелася захисниця. — Я триматиму його під контролем.
— Поки що вам це не дуже добре вдавалося, міз Квінлен.
— Він мовчатиме. — Вона глянула на клієнта. — Правда ж?
Ролло набундючено щось буркнув.
Сперлок сказав:
— Не маю більше запитань, ваша честь, — і сів на місце.
Суддя подивився на адвокатку.
— Міз Квінлен?
Вікторія Квінлен підвелася, щоб провести перехресний допит. Джейн ще ніколи не мала справи з цією юристкою, тож не була певна, чого саме чекати. Квінлен пішла до трибуни, і Джейн подумала: «Ти молода, білява й розкішна. Навіщо тобі захищати цього недоумка?» Жінка рухалася наче модель на подіумі, коротка спідниця й гострі тонкі підбори підкреслювали довгі ноги. У Джейн заболіли ступні від самого погляду на ті туфлі. Така жінка, певно, завжди була центром уваги й нині користувалася цим, неквапно прямуючи до свідка, свідома того, що кожен чоловік на лаві присяжних мав витріщатися на її пружний маленький задок.
— Доброго ранку, детективе, — мовила Квінлен. Солодким, надто солодким голосом. Ця білявка щомиті могла вишкірити ікла.
— Доброго ранку, мем, — якомога нейтральніше сказала Джейн.
— Ви сказали, що наразі приписані до відділу розслідування вбивств.
— Так, мем.
— І які справи ви розслідуєте зараз?
— Наразі я не маю нових справ, але продовжую консультувати…
— Ви ж детектив бостонської поліції. Невже на цей час немає вбивств, які вимагають активного розслідування?
— Я в декретній відпустці.
— О. Ви у відпустці. Отже, зараз ви не частина відділу.
— Я виконую адміністративні обов’язки.
— Але прояснімо це. Ви не активний детектив. — Квінлен усміхнулася. — На цей час.
Джейн відчула, що почервоніла.
— Як я вже казала, я в декретній відпустці. Навіть копи заводять дітей, — додала вона з ноткою сарказму й одразу ж пошкодувала про це.