Друга важлива для психологічного здоров’я ситуація стосується наших трансформацій та особистісного розвитку. Він неможливий без конфлікту та напруження, адже в зоні комфорту та стабільності розвиток суттєво уповільнюється або ж зникає зовсім. Для того щоб змінитися, потрібно зустрітися віч-на-віч зі своїми обмеженнями, «глухими кутками», блоками та зациклами, побачити себе не в кращому світлі. Однак як боляче переживати ситуації знецінення та критики! Як важко буває захистити своє вражене самолюбство! Тут теж на допомогу приходить сміх, у механізм якого вбудовано вміння дисоціюватися, відсторонитися, рефлексувати щось із більш високого рівня (наприклад, з позиції «мухи на стелі»). Обсміювання критики, зауважень, претензій і «шпильок» на свою адресу дозволяє вийти з патової ситуації чи змінити ставлення до неї, сприйняти її як менш болючу та дошкульну.
Отже, сміх дозволяє прийняти свою недосконалість, пережити замішання, примирити себе з собою, стати поблажливим до недосконалості світу та безглуздості існування, які, врешті-решт, і є сутнісними ознаками буття. Він допомагає також поборотись і з внутрішнім цербером-перфекціоністом, який блокує здатність до експериментування, тобто душить гру, творчість, спонтанність, експромт. І це третє, на що хочеться звернути особливу увагу: без почуття гумору важко набути енергію, що дається на творче пристосування. Видобути цю енергію з себе без «родзинки» гострих емоцій неможливо. Вона атрибут конфузу, дезорієнтації, відсутності інструментів переживання незвичних станів і ситуацій.
«Наступайте на “граблі”, наступайте на них частіше, так ви навчитеся чогось нового, здобудете безцінний досвід!» — закликають на сучасних тренінгах на вивищення психологічної та професійної компетентності. Нехай смішне та конфузне гартує вашу психіку, підвищує вашу дієздатність і зміцнює дух. Осміяння хоч і викликає болісні переживання, та без сміху не вдасться зламати стереотипи і ввести щось зовсім не звичне в звичне життя. «Ця теорія недостатньо божевільна, щоб бути правильною», — пожартував колись Нільс Бор. Тобто щось може бути не настільки смішним, щоб бути винаходом. «Тільки ж пам’ятайте, — попереджають психологи, — що наступати варто лише на “нові граблі”, а “старі” потрібно осмислити та запам’ятати, аби збагатити свій арсенал життєвих навичок».
«Сміху — бути!», бо в полі пізнаного нами, яке задає поле непізнаного, завжди буде місце непізнаваного в принципі, яке залишатиметься інтригою. А відтак завжди залишатиметься місце для шоку, сум’яття, збентеження та їхнє переживання за допомогою жарту, гумору, іронії, сарказму і навіть цинізму, які, як виявляється, є дуже помічними у справі творення нових моделей поведінки та формування нових змістів психіки.
«Сміх — зцілює», — говорить народна мудрість. Оздоровлює тіло, стосунки, дух. Психологи, вишукуючи особливості гармонізації сімейних пар (багатьом знайомий досвід того, як непросто з кількох незалежних «я» створити одне стійке та дієздатне «ми»), дійшли висновку, що найбільш амортизуючою рисою сімейної комунікації є здатність її учасників сприйняти з гумором і звести до жарту їхні конфлікти та чвари, обсміяти «незручну» правду про себе та стосунки. Не менш цілющим, як показує практика, є сміх і в ситуаціях хвороби чи депресивних настроїв (прихована депресія чи не найпоширеніша психологічна причина всіх без винятку симптомів нездужання). Він гарантує бойовий настрій і надію на щасливе майбутнє.
Іронізувати, глузувати, кпинити, зубоскалити, підсміюватися над чимось — це творити зброю, аби захистити себе хоча б у внутрішньому просторі. За сміховим інструментарієм стоїть одне людське стремління: взяти дещо під свій контроль. Бо без такого, хоча б ілюзорного, контролю незатишно і неспокійно жити. Ось чому існує так багато жартів і присмішок про простаків і недотеп, про ситуації, в яких не відомо, як діяти і як сприймати те, що ніяк не «налазить на голову». Ось чому ми так любимо творити та переказувати смішні історії, анекдоти, бувальщини, в яких життєствердним є наша надія на те, що ми справимося з будь-якими перипетіями нашої долі. В цьому світі є від чого захищатись, але й є що любити. Любити — це щасливо усміхатися та перебувати «у доброму гуморі».