Трохи проїхавши, він полічив ослів. Вийшло дев'ятеро. Тоді він скочив на землю і знову почав рахувати. Тепер ослів було десятеро.
Господар знову сів верхи і перше, ніж рушити далі, поклав собі ще раз перевірити. Ослів було дев'ятеро. Зліз — знову десятеро. Так воно повторювалося ще кілька разів.
Зрештою господареві це набридло, і він сказав:
— Кожного разу, як я сідаю верхи, гублю одного осла. Злізаю на землю — всі на місці. Мабуть, це витівки нечистого. Краще я піду пішки, а то так і всіх розгублю.
48. Попередження
Стара кульгава баба навідала знайому, що занедужала, і звернулася до неї так:
— Бач, сестро, я постаріла, і мені важко ходити. Скажи своєму чоловікові, що коли ти помреш, то хай не кличе мене на поминки, бо я не здужаю прийти.
49. Молитва простакуватого
Одии простакуватий так молився: — Боже, відпусти мені гріхи, які я вчинив з твого дозволу і без твого дозволу, про які ти знаєш і про які не знаєш.
50. Поквитаємося згодом
Селянин прокинувся вранці й побачив, що поле його вдосталь напоїли дощі.
— Дякую тобі, господи,—сказав він.— А плату за свою роботу запиши на мій рахунок.
51. Молитва для курчат
Господар казав до своїх курчат:
— Моліться богові, щоб хтось у сім'ї моїй захворів і вас для нього зготували. Інакше ви підростете, я вас попродаю і вам повідрізують голови.
52. Впертий горіх
Недоумкуватий дістав горіха і спробував його розтовкти. Горіх виприснув з-під каменя, і недоумкуватий сказав:
— Бач, і горіх не хоче помирати.
53. Вагітна трішечки
Один чоловік сказав своєму сусідові
— Твоя дружина вагітна.
— Так, але трішечки, — відповів той
54. Давня пристрасть
Один плетільник став лікарем. Прислужник його попрохав грошей на кожушок.
Колишній плетільник відповів:
— Грошей я тобі не дам. Але, якщо ти дістанеш ниток, я сам сплету тобі одежину.
В ньому прокинулася давня пристрасть.
55. Розум плетільників
Хтось казав:
— У семи жінок розум одного чоловіка, а в семи плетільників розум однієї жінки.
56. Метикований господар
Один дивакуватий чоловік мав двох собак — чорну і білу. Правитель міста попрохав подарувати йому одну з них. Господар запитав:
— Яку?
— Білу.
— Гаразд, але ж тоді в мене залишиться тільки чорна.
— Ну то чорну.
— Але ж тоді в мене залишиться тільки біла.
57. Розумування скупія
Скнарий купець ніколи не подавав милостині жебракам. Він собі так міркував: «Чого б то їм подавати милостиню, коли їм сам бог нічого не дає».
58. Зміркував
Дурень побачив здоровенного буйвола і сказав:
— Шкода, що він парнокопитний. З нього був би гарний мул.
59. Обурення
Дурень прочув, що є такий народ, де юнаки беруть шлюб із рідними матерями, і озвався:
— О жалюгідні потвори! Я не вчинив би нічого подібного і за сотню срібняків.
60. Багато потроху
Один чоловік заслаб на живіт. Коли його спитали, з чого б це могло бути, він відповів:
— Я багато потроху пив молока, і це мені, певно, пошкодило.
61. Необізнаний
Ніч. У небі сяє місяць. Дивак бурмоче молитву, яку годиться читати тільки на молодика. Йому сказали, що вже чотирнадцять днів минуло, як був молодик. Дивак відповів:
— Я щойно сьогодні прибув до вашого міста, то й не знав цього.
62. Дурнева молитва
Дурень молився так:
— I нащо я народився здоровий? Краще б сотворив мене бог сліпого, кривого чи безрукого. Тоді люди жаліли б мене, а не кепкували з мене, як тепер.
63. Не зрозумів тільки одного
Дивак говорив:
— Я розумію, як робиться вино, як ростуть дерева, як із них посуд майструють, але одне мені невтямки: як у тому посуді роблять такі здорові отвори?
64. Оце порада
Один правитель на свято поспішав до Єрусалима вклонитися святим мощам.
Прудко гнали запінені коні. На одному спочивку зустрів його дивак та й заходився раяти:
— Пощо женеш коней, царю, мучиш себе — не спиш і не їси? Краще пошли гінця в Єрусалим, щоб відклали свято до твого приїзду.
65. Забудькуватий батько
В одного чоловіка запитали:
— Скільки твоїй доньці років?
— Не знаю, — відповів він. — Пам'ятаю тільки, що коли вона народилася, саме зацвітала рута.
66. Скільки коштує бог
Погожого сонячного дня дивак поглянув на небо і сказав:
— Яке воно блакитне, як найдорожча ковдра в шаха. Але ти, боже, тим не переймайся, бо ти все одно коштуєш дорожче.
67. Затявся
Суддю прохали помилувати одну людину. Він відповів: